Вернадський В.І. – видатний учений, мислитель, громадський діяч
12 березня 2023 року виповнюється 160 років від дня народження Володимира Івановича Вернадського (1863-1945) – видатного вченого, натураліста, мислителя, громадського діяча.
В історії науки важко знайти вченого, який би зробив так багато для людства, як Вернадський. З його ім’ям пов’язані важливі сторінки природознавчого дослідження України та визначальні етапи організації й розвитку національної науки, освіти, культури в ХХ ст.
Вернадський В. – організатор і перший президент Української академії наук, засновник Національної бібліотеки Української держави у м. Київ. Його праці мають неоціненне світоглядне значення, оскільки доповнюють такі фундаментальні поняття науки і філософії, як матерія, енергія, простір, час та Всесвіт.
Тож, невипадково, ім'я науковця присвоєно багатьом академічним інститутам, бібліотекам, кораблям тощо. На його пошану названо два мінерали «вернадит» і «вернадскит».
У 1964 році ім’я Вернадського отримав гірський хребет у східній частині Антарктиди. У 1996 році заснували українську антарктичну станцію «Академік Вернадський».
Варто зазначити, що вчений був у числі перших, хто сприймав Землю як єдиний живий організм, у якому зовсім різні, на перший погляд, процеси у трьох зовнішніх сферах Землі – літосфері, гідросфері й атмосфері – тісно пов’язані між собою.
У центрі його природничо-наукових та філософських інтересів – розробка цілісного вчення про біосферу, живу речовину та еволюцію біосфери в ноосферу, у якій людський розум і діяльність, наукова думка стають визначальним чинником розвитку, потужною силою, що можна порівняти за впливом на природу з геологічними процесами. Учення Вернадського про взаємовідносини природи і суспільства вплинуло на формування сучасної екологічної свідомості.
Сенс ноосфери В. Вернадський убачав не в стихійному руйнівному втручанні в природу, а в науково обґрунтованому збереженні на Землі умов для життя та щастя людей. Деякі з умов, необхідних для створення ноосфери, він визначив у своїй останній праці «Кілька слів про ноосферу» (1944), зокрема:
- людство має стати єдиним в економічному та інформаційному сенсах;
- ноосфера – явище всепланетне, тому людство має дійти до цілковитої рівності рас, народів, незалежно від кольору шкіри й інших відмінностей;
- ноосфера не може бути створена до припинення війн між народами.
Вернадський В. передбачив появу атомної зброї та попереджав людство про загрозу самогубства цивілізації, наголошував на відповідальності за наслідки діяльності.
Він заклав теоретичні основи науки про глобальні проблеми людства – геоглобалістику, що з’явилася на початку 70-х рр. XX ст.
Та, незважаючи на те, що вчений закликав усіх людей зберегти людство від самознищення, покласти край війнам, сучасний етап життя суспільства є далеким від вчення В. Вернадського та аж ніяк не ноосферним.
Адже найактуальнішою проблемою сьогодення є проблема війни і миру. Джерелом небезпеки у світі є Росія, що розв’язала повномасштабну війну проти України та яка триває вже рік. Війна призводить не лише до вбивства людей, завдає значної шкоди економіці, культурній спадщині, а й довкіллю нашої країни, цілеспрямовано знищує природні ресурси, інфраструктурні об'єкти. За 11 місяців повномасштабної війни збитки України у сфері екології оцінюються в 1 900 млрд гривень.
Війна в Україні ризикує привести до 1,7 мільярда людей – понад одну п'яту людства – у злидні, нужденність та голод.
Для того, щоб вижити, людство має істотно змінити характер своєї діяльності на планеті, весь спосіб життя.
Отже, учення В. Вернадського про ноосферу, як сферу розуму, є нині актуальним у розв’язанні глобальних загальнолюдських проблем і конкретних соціально-економічних завдань, що постійно виникають у суспільстві та мають спонукати нас замислитися над одвічним питанням: хто ми є і чого хочемо досягти для себе і для майбутніх поколінь?
А заслуги ученого перед Україною і всім світом важко перелічити…
Про наукові погляди В. І. Вернадський та його вчення про біосферу і ноосферу Землі можна ознайомитися за посиланням: https://numl.org/.562091
