Графік підготовки вчителів початкової школи Сумської області, які навчатимуть учнів 1 класів у 2019/20 навчальному році

Поради щодо вибору та роботи інтерактивних комплексів для облаштування освітнього середовища

Наказ ДОН СОДА від 12.09.2018 №555-ОД Про умови та порядок проведення І, II турів Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2019»

Наказ МОНУ від 07.06.2018 №603 Про проведення всеукраїнського конкурсу "Учитель року - 2019"

Наказ МОНУ від 20.04.2018 №408 Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня

Наказ МОНУ від 20.04.2018 №407 Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня

Наказ МОНУ від 20.04.2018 №406 Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня

Наказ МОНУ від 20.04.2018 №405 Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

Лист МОН України від 20.04.2018 №1/9-254 Щодо типових освітніх програм для 2-11 класів

«Він, як птах – не співати він не міг» (до 120-ї річниці від народження)

вкл. .

Іван Никифорович Стешенко (1894 – 1934)

24 січня 1894 року в Лебедині у родині Стешенків народився син Іван. У 6 років він почав співати у хорі соборної Свято-Успенської церкви. Регентом у ньому служив О.І.Пінчук. Він став першим учителем І.Стешенка.

Важливу роль у житті І.Стешенка відіграли лебединські меценати Василь та Олексій Капністи і сумський благодійник Павло Харитоненко. Вони сприяли навчанню і музичному розвитку юного таланта. 1910 року в Сумах І. Стешенко, учень 4 класу, на концерті шкільного хору виконав твори Шумана і Глейзера. Під час навчання у Сумському реальному училищі співав Стешенко і в хорі, яким опікувався П.Харитоненко.

Перше міжнародне визнання Іван Стешенко здобув у 1914 році, коли виборов першу премію на міжнародному конкурсі молодих співаків у Пармі (Італія). Це відкрило йому шлях на велику оперну сцену. Творчий дебют – партія Генріха (опера «Лоенгрін» Р.Вагнера). Згодом міланський театр «Ла Скала». Перші гастролі – оперні театри Італії.

Із 1917 року Іван Стешенко співає у Київському оперному театрі. Ним створені образи Мельника в «Русалці» О.Даргомижського, Данила Галицького в «Князі Ігорі» О.Бородіна, Мефістофеля у «Фаусті» Ш.Гуно, Дона Базіліо в «Севільському цирульнику» Дж.Россіні та інш. Активно виступає в концертах, пропагуючи твори М.Лисенка, В.Заремби, Я.Степового, К.Стеценка.

Із 1921 по 1931 рік тривав вершинний період творчості Івана Стешенка. Він співав на сценах США, Канади, Великобританії, Франції, Німеччини, Польщі. Його партнерами були Галлі Курчі, Мері Гарден, Тітта Руффо, Федір Шаляпін, Соломія Крушельницька. З приводу партії Альвізи («Джоконда» А.Понк’єллі) у виконанні І.Стешенка газета «Філадельфія рекорд» писала: «На глядачів виступ Стешенка справив враження незвичайного сценічного ефекту. Артист показав себе майстром першого рангу, перетворивши свою роль у найбільш значний момент оперного дійства (16.10.1925 року). Найбільший успіх артиста випадає на оперу «Борис Годунов» М. Мусоргського. Роль Бориса Годунова – вершина творчості Стешенка. «Дейлі ньюс»: «Легенда про те, що «Борис Годунов» без Ф.Шаляпіна – ніщо, була спростована басом Івана Стешенка. Стешенко – величина в ролі, яку Шаляпін досі тримав у своїх руках. Подібного Стешенкові в ролі Бориса немає» (14.11. 1930 року). Як оперний, так і концертний репертуар І.Стешенко співав мовами оригіналу: оперний – 8, а концертний – 11 мовами.

На поч. 30-х рр. Іван Стешенко, повернувшись в Україну, співав у Харківській опері, згодом змушений стати солістом Харківської філармонії. Його виступи зачаровували публіку в Одесі, Тбілісі, Москві. Співав Стешенко і на сцені Великого театру (опери «Фауст», «Русалка»). Унікальними стали гастролі Івана Стешенка 1936 року на Уралі, в Сибіру, й на Далекому Сході: співав для «трудящих і бійців нашого краю» (читай у ГУЛАГе). «Часто траплялося, що молодь та й літні, щоб послухати концерт, переносили за кілометр і більше піаніно чи рояль до місця концерту» (газета «Тихоокеанская звезда» 24.12.1936 року). Артист дав 60 концертів під час тих гастролів. І.Стешенко у тридцятих роках відвідав Лебедин, гостював у матері, а виступ у місцевому будинку культури був заборонений. Однак Іван Стешенко співав для лебединів… у своєму садку. Не стало великого митця і патріота раптово, на 43 році життя. Урна з прахом Івана Стешенка знаходиться в колумбарії Донського монастиря в Москві.


Шевченкіана Івана Никифоровича Стешенка.

1917 року під час гастролей у Рівному І.Стешенко співав на відкритті пам’ятника Тарасові Шевченку.

У лютому-березні 1928 року в США і Канаді українці за програмою «Пісні усіх народів» справляли ювілейні вечори на честь Т.Шевченка, в яких виступали славетні артисти Соломія Крушельницька й Іван Стешенко.

Концертний репертуар І. Стешенка прикрашали пісні на слова Тараса Шевченка: «Ой три шляхи широкії» (муз. М.Лисенка), «Минають дні, минають ночі» (муз. Вл. Заремби) та ін.

При підготовці матеріалу використана стаття «Забуте ім’я» лебединського педагога і краєзнавця Василя Бриля, опублікована у часописі «Березіль» (1998, № 5-6).

Блогът Click here очаквайте скоро..

Full premium Here download theme for CMS

Bookmaker Bet365.gr The best odds.

Офіційні посилання

president  komitet  sumyoda  monua  zno-kharkiv  1545

баннер прозоро new