17 ТРАВНЯ – ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ПОЛІТИЧНИХ РЕПРЕСІЙ
Щороку, у третю неділю травня, Україна вшановує пам’ять мільйонів українців бездушно знищених радянським тоталітарним режимом. День пам’яті жертв політичних репресій встановлено згідно з Указом Президента України від 21.05.2007 № 431/2007 року «Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937-1938 років», із метою «належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам'яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства».
Ця дата є болісною і скорботною для нашого народу, адже в pоки масових репресій і Великого терору людські втрати в країні, за різними даними, становили щонайменше 4,4 мільйонів осіб. У цей день українці вшановують пам’ять усіх невинних жертв комуністичного режиму та політичних репресій кремля в Україні ХХ-го та ХХІ-го століття, які були страчені та яких продовжує катувати, вбивати, викрадати, ґвалтувати терористичний режим російської влади на тимчасово-окупованих територіях України зараз.
Терор і репресії вразили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священників, представників культури, селянство. Особливо болісною спадщиною минулого стали масові репресії, що чинилися сталінським режимом та його прибічниками у 1930-х роках. Так, в 1937-1938 роках було засуджено понад 198 тисяч осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в'язниць та таборів.
Кількість жертв політичних репресій в Україні досі неможливо підрахувати. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в’язниці, заслання, табори, примусово проходили психіатричне лікування. Радянська влада намагалася приховати сліди своїх злочинів. Місця поховань ставали режимними об’єктами КДБ, місцевість розрівнювали бульдозерами, доступ до відповідних архівів був заборонений.
Одним із символів тих подій став Биківнянський ліс під Києвом. Це найбільше в Україні місце масових поховань жертв комуністичних політичних репресій. За різними даними, свій останній спочинок тут знайшли від 15 до понад 100 тисяч осіб, закатованих під час допитів або ж розстріляних у позасудовому порядку органами НКВД у Києві.
До Дня пам’яті жертв політичних репресій Сумський ОІППО рекомендує, під час проведення виховних заходів, акцентувати увагу на цінності людського життя та свободи, використовуючи методи, що сприяють емпатії та критичному мисленню. Замість сухої статистики варто звернутися до «живої історії»: ознайомити учнів із листами, фотографіями або спогадами очевидців, зокрема через цифрові архіви чи віртуальні виставки:
- сайт головної редакційної колегії науково-документальної серії книг «Ребіалітовані історією». Національний банк репресованих. URL: http://www.reabit.org.ua/nbr/4;
- сайт Меморіального музею тоталітарних режимів Музей «Територія терору» URL: https://territoryterror.org.ua/;
- сайт Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили». URL: https://bykivnia.org.ua/.
Варто пояснювати сутність тоталітаризму через конкретні долі людей, щоб учні усвідомлювали, як державна машина може нівелювати права особистості, та проводити паралелі з сучасними викликами, що стоять перед Україною.
Ефективним форматом проведення заходів стане використання арттехнологій та інтерактивних плакатів. Наприклад, створення «стіни пам’яті» за допомогою онлайн-дощок або розробка ментальних карт, що розкривають механізми масових репресій 1937-1938 років. Для учнів середньої та старшої школи доцільно організувати дискусії навколо документальних відеофрагментів або створити спільні медіапроєкти (відеоесе, лонгріди), що допоможе розвинути медіаграмотність та сформувати стійку громадянську позицію щодо неприпустимості порушення прав людини в будь-якому суспільстві.
/Третьякова О.В./
