ЛІНГВОСЕТ «ГОВОРІМО УКРАЇНСЬКОЮ!»
Жупан та кунтуш ‒ це типовий одяг українців козацьких часів, що, на жаль, дуже мало зберігся серед сучасного населення.
Найбільшого розквіту козацький одяг досяг у сімнадцятому столітті. Під час відродження Української народної республіки (1917-1921) було сформоване українське військо і деякі полки та курені були одягнуті в козацький одяг старовинного типу.
Жупан ‒ це одяг, пошитий до стану, із вузьким комірцем-стійкою, що защіпався на дрібні срібні чи золоті ґудзики або на гаплики.
Жупан міг одягатися самостійно, або поверх жупана одягався кунтуш.
Кунтуш ‒ це одяг, пошитий також до стану, із округлим коміром із трикутним вирізом спереду та з розрізаними рукавами, які часто закладались позаду.
Жупан або кунтуш пов'язували широким шовковим поясом. Кунтуш та жупан носили до кінця ХVIII століття та в деяких місцевостях до середини ХІХ ст. Козацька старшина носила також кирею (мантію), що накидали зверху по кунтушу і що застібалась біля шиї на застібку.
Одяг козацької доби відрізнявся від одягу ХІХ ст. (народного) не кроєм, а тканинами. Кунтуш і жупан були як чоловічим, так і жіночим одягом.
Жупан шили з дорогої шовкової тканини – штофу, парчі або з тонкого фабричного сукна, переважно блакитного або зеленого кольору. Жупан був досить довгим (нижче колін, іноді до кісточок), приталеним, із призбираною спинкою і полами, що ледь-ледь сходилися; із відкладним або стоячим коміром, манжетами і кишенями, на полотняній підкладці. Поли, відлоги, манжети, кишені обшивалися кольоровою тканиною, прикрашалися тасьмою, шнурами, вишивкою. Уздовж пілок у два ряди і на кишенях пришивалися ґудзики.
