ЛІНГВОСЕТ «ГОВОРІМО УКРАЇНСЬКОЮ!»
Стародавній дохристиянський календар наших далеких предків – слов'ян-язичників був орієнтований, за оцінками більшості дослідників, на річний цикл Сонця, віхами для якого слугували дні сонцестояння (22 грудня, 22 червня) і рівнодення (21 березня, 23 вересня). Ці дати в народі називають сонцеворот або коловорот.
Дні зимового сонцевороту відзначають практично в усіх світових культурах. Слов'яни в день зимового сонцестояння святкували Коляду.
Коляда ‒ народно християнське слов’янське свято в ніч з 24 на 25 грудня за новим стилем на честь початку нового року.
Первісно було язичницьким слов'янським святом на честь повороту Сонця на весну. Коляда традиційно святкувалася 21-22 грудня в День Зимового Сонцестояння.
Установлення святкування Різдва Христового цього дня змінило акцент на постать Ісуса Христа. Колядують у вечір перед Різдвом.
Колядування – це урочисті обходи сусідів, родичів і приятелів із ритуальними пісенними величаннями і зиченнями гараздів усім членам родини. За виконання колядок годиться пригостити колядників й наділити їх подарунками.
В основі звичаю колядування лежить прадавня віра в силу побажання й магію словом творити те, що воно описує.
Свято Коляда, після якого день стає трохи довшим, безсумнівно, ушановується практично всіма народами світу. Зима з її Богами починає помалу відступати і не за горами настання весни. В основі свята лежить поклоніння Сонцю, що дає тепло й врожай.
На Коляду прийнято наряджатись у різні образи ‒ духів, звірів (одягали маски, кожухи вовною назовні) і з музикою, піснями, ходити по домівках збирати частування. Той, хто подасть колядникам ‒ той і жити буде в достатку весь рік, ну а хто не подає ...
Відбувається це зазвичай так. Ближче до вечора люди збираються в окремі групи і йдуть вулицями з піснями, жартами і зіркою на довгій палиці. Зірка ця теж символізує Сонце, що відроджується і повертає на весну. Робили її, зазвичай, восьмикутною, із паперу, розфарбованої фарбами й освітленою свічкою, що ставили всередину. Один із колядників ніс мішок для дарів. Ряджені люди підходили до вікон будинку, до вхідних дверей, або (якщо це дозволяли господарі) прямо до будинку і співали спеціальних пісень-колядок.