ЛІНГВОСЕТ «ГОВОРІМО УКРАЇНСЬКОЮ!»
Ялівець звичайний (ялівець, яловець, ялинець, ялувець, божевельник, боровиця, верес, джарап, джанєпіне, можевели, можжевельник) – вічнозелений кущ або невелике деревце (4-6 м заввишки) родини кипарисових (Cupressaceae) із прямим стовбуром і конусоподібною або яйцеподібною кроною.
Ялівець звичайний росте у підліску хвойних, рідше, – мішаних лісів у Карпатах (нижній гірський лісовий пояс), на Поліссі, а також у Криму. Шишки ялівцю мають високу ароматичність, містять різні смакові речовини й широко застосовуються для технічної переробки. Шишечки-«ягоди» дуже ароматні, солодкі, але мають смолистий смак. Висушені шишкоягоди ялівцю використовують у кулінарії, як пряність, а також у кондитерських виробах.
Для отримання сиропу, шишечки ялівцю розминають, не дроблячи насіння, що містять гіркоту. Ялівцевий цукор (фруктоза) у півтора рази солодший бурякового. Сироп може йти на виготовлення желе, киселю, пряників, із ним також можна пити чай і каву. Із кори та шишок ялівцю отримують фарбу, зеленувато-жовту і захисного кольору (хакі). Шишкоягоди заготовляють восени, завдяки смолистим і ароматичним сполукам шишкоягоди тривалий час можуть зберігатись у свіжому вигляді за температури близько 0°.