ЛІНГВОСЕТ «ГОВОРІМО УКРАЇНСЬКОЮ!»
Українське декоративно-ужиткове мистецтво має яскраво виражений національний колорит. Воно відображає національні особливості: у різних предметах побуту відтворено життєвий уклад, історію, культуру і, навіть, економіку нашого народу. Українське народне декоративно-ужиткове мистецтво різноманітне й багатогранне.
Кожен вид декоративно-ужиткового мистецтва тісно пов’язаний з історією, національними традиціями певних регіонів і свідчить про мистецьку обдарованість народних майстрів.
Вибійка, розпис (вибиванка, набійка, друкованиця, мальованка, димка, синильниця) – це тканини з візерунками, нанесеними за допомогою різьблених дощок (форм, печатко, стемпів); декорування тканин, коли орнамент утворюється не в процесі ткання, а наноситься на готову тканину, друкується. Дослідники-вибійники часто називають її народною графікою. Відмінність назв обґрунтовується різними техніками вибивання узорів, періодами виготовлення та побутування в окремих регіонах України.
Речі з використанням вибійчаної тканин ставали окрасою будь-якого інтер’єру. У якості орнаментів застосовувалися різні сюжети: рослинні, тваринні, фігурно-геометричні. Зокрема, зображали зміїв, соколів, голубів, жар-птиць, пегасів. Серед рослинних мотивів дуже популярними були різноманітні фантазії на тему квітів та дерев. З геометричних – символи ромбів, берегині, засіяного поля, солярні знаки та інше.
