УЧАСТЬ У МІЖНАРОДНІЙ НАУКОВІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ «ЕПОХА ГОЛОДОМОРУ: (ПЕРЕ)ОСМИСЛЕННЯ В КОНТЕКСТІ ДОСЛІДНИЦЬКИХ СТРАТЕГІЙ КРАЄЗНАВСТВА, РЕГІОНАЛІСТИКИ ТА ЛОКАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ»
17-18 листопада 2022 року в Києві відбулася Міжнародна наукова конференція «Епоха Голодомору: (пере)осмислення в контексті дослідницьких стратегій краєзнавства, регіоналістики та локальної історії».
На конференції були представлені як кращі світові наукові установи: Кембриджський Університет, Великобританія; Віденський університет, Швейцарія; Національний інститут східних мов і культур у Парижі, Франція; Канадський інститут українських студій Альбертського університету, Канада; Стенфордський університет, США; Інститут історії Яґеллонського університету, так і провідні заклади вищої освіти України: Інститут історії України НАН України, Рівненський гуманітарний університет, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Херсонський державний університет, КЗ ЛОР «Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти», Київський університет імені Бориса Грінченка, Івано-Франківський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, Комунальний заклад Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти.
У контексті міжнародної наукової конференції науковці обговорили ключові питання: теоретико-методологічні засади досліджень епохи Голодомору, регіональний вимір, спільноти, локальні ідентичності в епоху Голодомору, біографічні оповіді як осмислюючий персональний досвід і широкий соціальний контекст, навчання/знання про голодомор та геноцид рф в Україні: освітній та виховний потенціал шкільного краєзнавства, візуалізація епохи голодомору/російсько-української війни художньо-образною мовою, епоха Голодомору в експозиційних комплексах музеїв, інтегровані цифрові ресурси документальної спадщини епохи Голодомору: досвід, стратегії розвитку та популяризації, пам’ять про Голодомор і російсько-українська війна: (ре-) актуалізація смислового простору.
Визначальними у рамках міжнародної конференції були дискусії учасників, які активно долучалися до обговорення, ставили різноаспектні запитання, намагалися знайти вектори подальших наукових розвідок.
