Токаренко Олег Михайлович - директор Сумської спеціалізованої школи №2
Оцінюючи педагогічний шлях, яким крокую вже 18 років, задаю собі запитання: «Чи правильний напрямок руху тобою обраний?» Адже сьогодні в освітньому просторі України, що перебуває в перманентному стані реформ, безліч векторів. Беручи відповідальність як керівник закладу ти маєш відчувати довіру й підтримку людей, якими тобі випала честь управляти: вчителів, дітей, батьків. Без них успіх недосяжний, бо один у полі не воїн.
Довіру й підтримку, а тим більш повагу, можна завоювати у вчительському колі тільки своїми професійними здобутками. Підґрунтям для них є освіта. На питання про мою освіту сьогодні відповідаю, що я вчитель початкових класів і вихователь групи продовженого дня, учитель біології та хімії, магістр за спеціальністю «Управління навчальним закладом». Саме фахові знання про різні аспекти роботи навчального закладу дозволяють мені сьогодні відповідати на безліч питань, якими щодня насичене буття директора школи. Неможливо керуватися тільки інтуїцією, неможливо «набивати гулі», бо за ними живі люди. Саме тому, маючи за плечима 10 років роботи на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи, два роки - на посаді директора, я закінчив магістратуру СОІППО за спеціальністю «Управління навчальним закладом». Поєднання практичного досвіду з науковим підґрунтям, знайомство з досвідом роботи колег (керівників, заступників)з усієї України надали довершеності у фахових знаннях та навичках,сформували впевненість у правильності прийняття управлінських рішень, висвітлили недоліки та резерви їх подолання.
Вважаю - правильним і вибір часу здобуття повної вищої освіти. Маючипедагогічний досвід, зовсім по-іншому сприймаєш теорію. Ти знаєш, про що йдеться в питаннях менеджменту, маркетингу в освіті, психології в
управлінні. Матеріал добре сприймається ще й тому, бо він для тебе запитуваний. З іншого боку процес навчання набуває характеру невимушеного спілкування з викладачами, адже і вік, і досвід, і проведені разом заходи формують атмосферу толерантності, взаємоповаги.
Енергія поштовху для руху вперед, яка надана під час навчання в магістратурі, спонукала до продуктивних змін роботи навчального закладу. Були переглянуті питання технологічності управління школою, пріоритетні завдання розвитку педагогічного колективу, резерви забезпечення відкритості системи управління школою. Вони лягли в основу концепції розвитку школи. Перші результати роботи підтверджують правильність обраних векторів: розширена мережа класів та контингент учнів, навчальний процесбудується з використанням сучасного освітнього контенту, структурована обробка інформації як в системі управління школою, так і в системі роботи з учнями, з педагогічними інноваціями, спостерігається фахове зростання вчителів. Тому сьогодні я впевнено можу сказати, що школа розвивається, рухається вперед. І на запитання «Хто Ви за освітою?» я впевнено відповім «Директор школи», цим завдячую викладачам СОІППО.
