«СУМСЬКІ ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧІ СТУДІЇ» В ІНТЕРНЕТ-ПРОСТОРІ. У КОМНАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ СУМСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ВІДБУЛАСЯ КОНФЕРЕНЦІЯ ДОСЛІДНИКІВ МИНУЛОГО РІДНОГО КРАЮ
Краєзнавча діяльність інституту – добра традиція, започаткована ще в перше десятиліття його існування. Проведення щорічної історико-краєзнавчої конференції лише закріплює за інститутом статус потужного осередку вивчення минулого Сумщини. Тут краєзнавці мають гарний майданчик для обміну своїми досягненнями, ідеями та проєктами. У цьому ми пересвідчилися 28 жовтня, коли в режимі онлайн відбулася ІІ Всеукраїнська науково-практична конференції «Сумські історико-краєзнавчі студії».
Особливістю цьогорічного форуму стала значна кількість учасників, а також розширення географії участі – більшість конференціалів представляла різні регіони України (Київ, Вінниця, Житомир, Кам’янець-Подільський, Запоріжжя, Полтава, Ніжин тощо). Приємно відзначити потужне представництво і міст Сумщини: Тростянець, Ромни, Путивль й Кролевець. Подані на конференцію матеріали були розподілені у шість секцій, які репрезентували різні галузі історичних знань (історіографія й джерелознавство, історія освіти та ін.). Утім, захід відбувся одним потоком трансляції, на початку якої в. о. ректора інституту Юрій Нікітін побажав краєзнавцям творчих звершень і здоров’я, а також виклав свою візію подальшого розвитку конференції, як основи для написання колективної монографії.
Уже за усталеною традицією «Студій» пленарне засідання розпочав наймолодший учасник конференції. Цього року ним став учень 11 класу Лебединського закладу загальної середньої освіти №1 Дмитро Тимошенко, який виступив із доповіддю на тему «Інформаційна війна на початку Полтавського періоду Північної війни», співзвучної із нинішніми геополітичними реаліями. Варто відзначити змістовні й цікаві доповіді прес-секретаря Національної спілки краєзнавців України, партнера-організатора конференції, старшого наукового співробітника Інституту історії НАН України, кандидата історичних наук Володимира Милько (Київ), докторів історичних наук: Світлани Іваницької (Запоріжжя), В’ячеслава Магася (Житомир), Антоніни Кізлової (Київ); краєзнавиці, незалежної дослідниці Олени Приймач (Суми), мистецтвознавиці Галини Полянської (Полтава), декана історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Анатолія Глушковецького та багатьох інших дослідників минулого малої батьківщини. Деякі питання, порушені «студійцями», зачепили гострі питання вітчизняної історії, що не залишили байдужими присутніх, – голокост євреїв м. Ромни (Олена Приймач), поневіряння православних священників у повоєнний період (В’ячеслав Оліцький), посмертна слава радянських льотчиків, які загинули над небом Сумщини в 1943-му році» (Микола Михайліченко).
Деякі теми отримували звернення не в минуле, що цілком природно для служителів Кліо, а, навпаки, характеризували сучасність, як у доповіді Ігоря Медведєва («Розвиток музейної справи на територіальному рівні (на прикладі Комунального закладу Тростянецької міської ради “Музейно-виставковий центр “Тростянецький”») – туристична продукція Тростянця та значення в його створенні музейного комплексу) або були націлені на реалізацію майбутніх проєктів. Зокрема, одним із них поділився доктор педагогічних наук, директор Педагогічною музею України Олександр Міхно («Концепція експозиції музею Костянтина Ушинського у с. Богданка Шосткинського району Сумської області»).
Звичайно, у короткому дописі неможливо передати всі враження від заходу й максимально повно висвітити теми представлених досліджень. Тож, незабаром поціновувачі історії зможуть познайомитися з доробками молодих і досвідчених краєзнавців, науковців і музейників у збірнику, який буде сформований за результатами конференції й представлений у репозитарії інституту. Маємо надію, що наступного року «Студії» охоплять ще більшу аудиторію краєзнавців, які матимуть змогу зустрітися не лише онлайн , але й офлайн.
