НА ПОРОЗІ БЕЗПЕЧНОЇ ШКОЛИ АБО ДО РОЛІ ПЕДАГОГА У СТВОРЕННІ БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ
Ідея школи як безпечного місця має в собі мету змінити традиції шкільного директивного виховання і створити у школі дійсно безпечне комфортне для дітей середовище, яке б задовольняло психосоціальні потреби кожної дитини і забезпечувало ефективне навчання.
Важливою у цих процесах є роль педагогів, які покликані перетворити сучасну школу на школу, дружню до дитини, створити середовище партнерства, розуміння та підтримки усіх дітей і, зокрема, дітей, які зазнали впливу психотравмуючої події. Саме з метою підготовки вчителів до реалізації цієї місії було проведено тренінг каскадного навчання, що відбувся 8 лютого 2018 року на базі Департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації.
Роботу тренінгу розпочала І.В. Марухина, завідувач навчально-методичного центру психологічної служби Комунального закладу Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, яка познайомила присутніх із сучасним досвідом світової практики подолання надзвичайних ситуацій, здатних спричиняти травматизацію. Учасники тренінгу познайомилися із двома підходами, один із яких орієнтується на концепт «резилієнс», інший на концепт «травма», обговорили сильні та слабкі сторони їх застосування у контексті розвитку життєстійкості дітей в умовах освітнього закладу. І.В. Марухина презентувала присутнім зміст та структуру програми «Підготовка вчителів до розвитку життєстійкості/стресостійкості у дітей в освітніх закладах», зупинилася на етапах її упровадження.
У ході інтерактивної взаємодії тренери-фасалітатори С.О. Гавриленко та Л.О. Кондратенко (методисти навчально-методичного центру психологічної служби Комунального закладу Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти) відпрацювали з учасниками тренінгу технологію підвищення психологічної компетентності педагогів з питань розвитку життєстійкості/стресостійкості в дітей у закладах загальної середньої освіти, визначилися з віковими особливостями реакцій дітей на психотравмуючу ситуацію та їх впливом на навчальну діяльність, напрацювали арсенал технік педагогічного спілкування, сприятливих для створення безпечного освітнього простору, окреслили коло завдань та методами роботи педагогів з дітьми, які зазнали впливу травмуючої події, особливостей надання їх психосоціальної підтримки.
Актуальною для учасників тренінгу стала групова робота щодо навчання педагогів самостійному відновленню своїх ресурсів та запобіганню професійному вигоранню.
