8 травня – День пам’яті та примирення
У цей весняний день ми традиційно вшановуємо пам'ять мільйонів полеглих у глобальному військовому конфлікті ХХ століття – Другій світовій війні.
Український вимір Другої світової війни не обмежувався лише боротьбою Вермахту та Радянської армії на українській території, у рамках Другої світової в Україні велася не одна, а кілька воєн: німецько-польська війна 1939–1945 років; польсько-радянська війна 1939 року; радянсько-румунська війна 1940–1945 років; німецько-радянська війна 1941–1945 років; німецько-українська (підпільна) війна 1941–1944 рр.; радянсько-угорська війна 1941–1945 рр.; польсько-українська війна 1942–1947 років; радянсько-українська (підпільна) війна 1939–1954 років. Усі ці конфлікти були спровоковані Другою світовою війною. Також до українського виміру війни входить участь українців у бойових діях поза Україною та у складі іноземних армій.
Україна зазнала надзвичайних втрат внаслідок війни. Під час бойових дій та в полоні загинуло 3-4 млн військових, підпільників і цивільних, 4-5 млн цивільних загинуло через окупаційний терор та голод у тилу. До 5 млн жителів були евакуйовані або примусово вивезені до Росії та Німеччини, частина з яких не повернулася. Загалом безповоротні втрати України (українців та інших народів) становили 8-10 млн осіб.
Друга світова війна – свідчення прояву патріотизму, великих чеснот воїнів-українців, що боролися проти нацизму. За важких умов панування тоталітарної системи, ціною незчисленних утрат вони змогли захистити свій дім і свою Батьківщину. Жива пам’ять про такі події є застереженням для будь-якої країни, наочним аргументом на користь збереження незалежності, громадянського миру, єдності та злагоди у суспільстві. А також – запобіжним фактором від можливості повторення подібного сценарію.
«1939-1945. Ніколи знову»