З метою гідного відзначення державних свят – Дня прапора України (23 серпня) та Дня незалежності України (24 серпня), виховання у громадян почуття патріотизму та гордості за свою державу, – у загальноосвітніх навчальних закладах рекомендуємо організувати та провести:

• тематичні конференції, «круглі столи», виховні години, присвячені історії українського державотворення, питанням розвитку та зміцнення держави;

• екскурсії до краєзнавчих музеїв;

• конкурси малюнків, плакатів, вишиванок, виробів народно-прикладного мистецтва;

• тематичні виставки фото- та архівних документів, присвячених становленню та утвердженню державних символів України;

• показ фільмів українського кінематографа;

• покладання квітів до пам’ятних знаків та пам’ятників видатним діячам українського державотворення.

{youtube}zCk6Nw__Xio|450|250|0{/youtube}

Проголошення Акту незалежності України 24 серпня 1991 року відкрило нову сторінку історії щодо становлення держави – України. «Виходячи зі смертельної небезпеки, яка нависла над Україною у зв'язку з державним переворотом у СРСР 19 серпня 1991 р., продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про Державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголосила незалежність України та створення самостійної Української держави – України.

 {youtube}TdYk5aYKoGY|450|250|0{/youtube}

Територія України є неподільною і недоторканною.

Віднині на території України мають чинність винятково Конституція і Закони України». Цей Акт набрав чинності з моменту його схвалення.

Цей документ має величезне значення, адже він заклав підґрунтя для побудови незалежної Української держави, яка була багатовіковою мрією нашого народу. До цього, у XX ст. Україна робила кілька спроб утворити власну державу. Слід згадати Українську Народну Республіку, утворену відповідно до III Універсалу Української Центральної Ради 20 листопада (7 листопада – за старим стилем) 1917 р. та незалежну Україну, проголошену IV Універсалом 22 січня 1918 р. Варто згадати Західно-Українську Народну Республіку, утворену в листопаді 1918 р. та об'єднану з Українською Народною Республікою Актом Злуки 22 січня 1919 р., і невеличку Карпатську Україну, яка, незважаючи на надзвичайно складну ситуацію, зважилася на проголошення 15 березня 1939 р. своєї незалежності та впала під ударами Угорщини.

Наприкінці 80-х рр. XX ст. склалися сприятливі умови для відновлення української державницької думки. Першим кроком у цьому напрямі було прийняття 16 липня 1990 р. Декларації про Державний суверенітет України. Логічним продовженням процесу, започаткованого ухваленням цього документа, було прийняття Акту проголошення незалежності України. Було вирішено закріпити документ проведенням республіканського референдуму, який був призначений на 1 грудня 1991 р. За його результатами, незалежність України підтримали 90,92 % виборців.

Цікаво, що вперше День незалежності України був відзначений у 1991 р., але не 24 серпня, а 16 липня. Річ у тому, що коли 16 липня 1990 р. Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про Державний суверенітет України, одночасно була ухвалена Постанова про відзначення в цей день свята, яке дістало назву День проголошення незалежності України. Свято Дня незалежності України було призначене на 24 серпня Постановою Верховної Ради України від 20 лютого 1992 р.

У Декларації про державний суверенітет України (від 16 липня 1990 року) і зверненні Верховної Ради України «До парламентів і народів світу» (від 5 грудня 1991 року) наголошувалося на тому, що до переліку цивілізованих країн світу бажає увійти нова держава, яка гарантує вільний розвиток українського народу, кожного громадянина України незалежно від його етнічної приналежності.

Важливим етапом державотворення є прийняття п'ятою сесією Верховної Ради України 28 червня 1996 року Конституції – Основного Закону України. Ця подія завершила період державного становлення, закріпило правові основи незалежності України. У Конституції Україна визначена як незалежна, суверенна, демократична, соціальна і правова держава. За формою правління Україна є республікою, за державним устроєм – унітарною, тобто єдиною, соборною державою.

Рекомендуємо ознайомити учнів з історією української національної символіки, яка задекларована у 20 статті Конституції та з Законом України «Про Державний Гімн України» (№602-IVвід 06 березня 2003 року, Стаття 1).

Доцільно дати коротку характеристику державної символіки та надати інформацію про історію виникнення, значення Державного Прапору України, Державного Гербу України (Указ Президента України «Про День Державного Прапора України» вiд 23.08.2004  № 987/2004), Державного Гімну України. Рекомендуємо ознайомити учнів з«Декларацію про державний суверенітет України», «Декларацію прав національностей України», «Актом проголошення незалежності України», «Законом про громадянство України».

Незалежність – заслуга не тільки певних політичних сил та рухів, але й всього українського народу, здійснення мрій багатьох його поколінь.

Незалежність і суверенність держави створили сприятливі умови для демократичних перетворень, що суттєво вплинули на подальший розвиток прав і свобод людини – громадянина, забезпечили широке міжнародне визнання: підписано політичні та економічні угоди з іншими державами, що визначило місце України у світовому співтоваристві та допомагає політичному й економічному становленню незалежної України.

Основні державотворчі події:

• 16 липня 1990 р. Верховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет України. Декларація проголосила невід'ємне право українського народу на самовизначення, верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території;

• Верховна Рада УРСР 24 серпня 1991 р. прийняла історичний документ – «Акт проголошення незалежності України» (з’явилася незалежна держава – Україна);

• 1 грудня 1991 р. відбувся референдум і вибори Президента України. 90,3% громадян, які взяли участь у референдумі, підтвердили Акт проголошення незалежності України;

• 8 грудня 1991 р. у Мінську Президент України Л.Кравчук, Президент Росії Б. Єльцин, Голова Верховної Ради Білорусії С.Шушкевич констатували, що вихід республік із складу СРСР і утворення незалежних держав стало реальним фактом;СРСР, як суб'єкт міжнародного права і геополітична реальність, припиняє своє існування. Вони підписали Угоду про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД), до якої можуть приєднатися республіки колишнього СРСР та інші країни;

• Законом від 17 вересня 1991 р. назва «Українська Радянська Соціалістична Республіка» була замінена на назву держави – «Україна»;

• Законом від 8 жовтня 1991 р. «Про громадянство України» визначено правовий статус її населення. Громадянство України надавалося всім, хто проживав на її території, не був громадянином іншої держави і не заперечував проти цього;

• У листопаді 1991 р. прийнято Закон «Про Державний кордон України», яким встановлювалися кордони, порядок їх охорони і перетину;

• Відразу ж після проголошення незалежності почалося створення законодавчої бази міжнаціональних відносин. У прийнятій Верховною Радою 1 листопада 1991 р. «Декларації прав національностей України» підкреслювалося, що Україна гарантує всім народам, національним групам, громадянам, що проживають на її території, рівні економічні, політичні, соціальні і культурні права;

• Наступним важливим документом став Закон «Про національні меншини в Україні», у якому зафіксовано право кожного народу на культурно-національну автономію (на розвиток своєї національної культури; відродження історико-культурних традицій; використання національної символіки;сповідування своєї релігії; створення національних культурних і навчальних закладів; задоволення потреб у літературі, мистецтві, засобах масової інформації);

• У січні-лютому 1992 р. Верховна Рада затвердила державну символіку України: Державний герб (тризуб), Державний прапор (синьо-жовтий), Державний гімн (музика М. Вербицького до національного гімну «Ще не вмерла України ні слава, ні воля…»).

• «Закон про мови в Українській РСР»прийнято у жовтні 1989 р., який спрямовано на захист національної мови, забезпечення її всебічного розвитку і функціонування у всіх сферах життя і суспільства. Конституція України затверджує за українською мовою статус державної мови, а також гарантує вільний розвиток, використання і захист інших мов національних меншин України.

Методист історії та правознавства

Третьякова О.В.

Блогът Click here очаквайте скоро..

Full premium Here download theme for CMS

Bookmaker Bet365.gr The best odds.