ЛІНГВОСЕТ «ГОВОРІМО УКРАЇНСЬКОЮ!»
Українська хата – не просто дім, а сакральний простір, «святиня», що поєднує затишок із глибоким захистом. Вона символізує родинне вогнище. Це – оберіг душі та символ незламності роду. Українська хата була не лише житлом, а й справжнім оберегом, де все – від сволока до призьби мало символічне значення для безпеки родини.
Клямка – це металевий запірний пристрій для дверей або хвірток, що складається з пластинки (язичка) з важільцем. Вона фіксується на дверях й входить у гачок на одвірку, дозволяючи зачиняти та відчиняти їх натисканням або підніманням важільця. Часто використовується як синонім до засувки або дверної ручки.
Слово запозичене з німецької «klamm» – стискати; затискач.
У давнину клямки були найпоширенішим способом замикання вхідних дверей, що іноді замикали «на клямку» (без зовнішнього замка).
Основні характеристики:
- будова –складається з підйомної пластини-язичка, що одним кінцем кріпиться до дверей, а іншим заходить за гачок на одвірку;
- принцип дії – для відкриття важільце натискається або піднімається, звільняючи язичок з ґачка;
- функція – використовується для легкого замикання хвірток, міжкімнатних або вхідних дверей. Клямка встановлюється над ручками дверей. Через двері пропущено важільце, один кінець якого розплющений, лопатоподібний (ложкоподібний) і розташовується з зовнішнього боку дверей, інший кінець – дещо зігнутий аби уникати випадіння важільця з отвору в дверях, що в нього його вставлено. При натисканні на розплющений кінець важільця пальцем, підіймається пластина клямки з іншого, внутрішнього, боку дверей, на яких вона рухомо прикріплена однім кінцем, другим – входить у гачок, вбитий в одвірок. Із зовнішнього боку клямка відчиняється підійманням пластинки вручну за її кінець, що має пласке закінчення у горизонтальній площині, або діючи на важілець.
