ЛІНГВОСЕТ «ГОВОРІМО УКРАЇНСЬКОЮ!»
Каби́ця – «вогнище в землі для приготування їжі; кругла яма, де знаходиться гончарна піч; відкрита літня кухня», запозичення з турецької мови; kab(a) iğ «великий кіл» могло означати «рожен для обпікання м'яса», з болгарської [каби́ка] «печене мʼясо на рожні».
Каби́ця – українська відкрита літня кухня або піч, що розташовувалася надворі (у дворі або садку). Використовувалася вона для приготування їжі влітку, щоб уникнути спеки та мух у хаті.
У найпростішому варіанті кабиця могла бути просто ямою із похилою норою для подачі повітря до вогню. На дні ями розводили вогонь,
підкладаючи в нього паливо через нору, а на верхній отвір ставили посуд.
Кабиця також називалася польовою, бо вона використовувалася для розкладання багать у польових умовах, наприклад, на пасовищах.
Кабиці будували спеціально для весілля чи проводів до війська. Печі всередині дому кабицями не називали.
У гончарів кабицею називалася кругла чи чотирикутна яма, де розміщалася гончарна піч
