ДО ПИТАННЯ САМОЕФЕКТИВНОСТІ СУЧАСНОГО ПЕДАГОГА
Повномасштабна війна в Україні висунула нові вимоги до професійної діяльності педагога. Педагог сьогодні – це не лише транслятор знань, організатор виховного середовища, а й психологічна опора для здобувачів освіти та їх батьків, активний учасник суспільних процесів. Це призводить до перенавантаження та втоми, зниження мотивації діяльності. Особливості сприяння самоефективності педагога як детермінанти підвищення ефективності професійної діяльності обговорили під час вебінару практичні психологи закладів дошкільної освіти області.
У заході, проведеному навчально-методичним центром психологічної служби Комунального закладу Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти 26 березня 2026 року, узяли участь 33 спеціалісти.
Під час зустрічі практичні психологи визначилися з поняттям «самоефективність» та факторах, що зумовлюють її зниження в сучасних умовах, обговорили, як впевненість у власній професійній ефективності позначається на результатах діяльності педагога.
Під час практичної частини спеціалісти, за модераторства методиста центру Лариси КОНДРАТЕНКО, опрацювали завдання роботи практичного психолога закладу освіти щодо сприяння самоефективності педагога, алгоритм діяльності та зміст роботи з цього питання. Особливу увагу було приділено відпрацюванню навичок роботи з технологіями формування ціннісного ставлення до професійної діяльності («Моя професійна місія», «Я вчора, сьогодні, завтра»), підвищення професійної самооцінки педагогів («Дерево моїх досягнень», «Життя триває»), роботи з непродуктивними думками та деструктивними переконаннями («Переформулювання непродуктивних установок»).
Наприкінці зустрічі учасники поділилися досвідом використання в особистій практиці ефективних технік психологічної стабілізації, залучення досвіду колег як ресурсу для підвищення самоефективності педагогів.
