ЛІНГВОСЕТ «ГОВОРІМО УКРАЇНСЬКОЮ»
Лютий – найкоротший місяць у році й має 28 днів (29 – у високосний рік). У лютому часто бувають морози, хуртовини й крижані вітри, але вже відчувається наближення весни. Дні поступово стають довшими, а сонце світить яскравіше. Звідки ж походить ця назва?
Назва «лютий» походить від давнього праслав’янського «ljutъjь» і означає «суворий, холодний, злий, жорстокий».
Раніше цей місяць називали також «лютень», що, власне, й підтверджує його тогочасну люту вдачу.
У народі ж йому придумали стільки назв, як, мабуть, жодному з місяців. І це зрозуміло: працелюбна українська душа рвалася щось робити, але - зась, холодно ще, мороз, сніг мете. От і вигадували назви: крутень, зимобор, казибрід, криводоріг, межень, сніжень тощо.
Назви цього місяця в інших слов’янських мовах, близьких до нашої мови, не менш художні. Наприклад, чеською лютий звучить як «únor» і така назва зумовлена тим, що цього місяця починає танути лід і при
цьому занурюється у воду.
А польською ця назва місяця звучить подібно з українською: «luty» (лютий).
Проте, більшість мов світу запозичила для назви цього місяця латинську основу «Februarius». А латина збагатилася цим словом завдячуючи богові Плутону, який мав ще такий, так би мовити, псевдонім – Februus. А ще цей бог підземного світу проводив обряди очищення, що, відповідно, й отримали назву Februa. Проводилися вони 15 лютого за давньоримським місячним календарем.
Ось такий незвичайний місяць є у нашому календарі.
