ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА – ПЕРЕДУМОВА ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ: У БОРОТЬБІ ЗІ СМІТТЄВИМ ХВОЙНИМ КОЛАПСОМ
Щорічні новорічні та різдвяні свята сповнені тепла, подарунків та родинних традицій. Однак, за блиском гірлянд і ароматом хвої часто «ховається» не така святкова реальність, а значне зростання кількості побутових відходів. Велика кількість обгорткового паперу, пластикові упаковки, залишки їжі та, звісно, самі новорічні дерева – усе це створює навантаження на організації, що опікуються питаннями вивезення та утилізації відходів.
Усвідомлюючи проблему збереження довкілля, відповідальне ставлення до сортування та утилізації відходів стає одним із пріоритетних післясвяткових обов’язків. Це вже не просто тренд, а нагальна необхідність, що дозволяє не лише «очистити» наші оселі, а й надати цінним матеріалам, таким як: папір, пластик чи навіть натуральна хвоя, ‒ «нове життя». Правильне поводження із залишками святкувань допомагає зменшити обсяги сміттєзвалищ та зберегти природні ресурси.
Основним новорічним атрибутом є природні ялинки, сосни, гілки хвойних дерев. Тому, після свят, їх, як правило, на сміттєзвалищах накопичується велика кількість. Проте, потрібно пам’ятати, що ці дерева не можна просто викидати до звичайних сміттєвих контейнерів. У містах мають бути організовані спеціальні пункти прийому новорічних ялинок та сосен, або облаштовані спеціальні місця для їх накопичення, щоб у подальшому, служби комунального господарства мали можливість їх централізовано вивезти. Хвойні дерева та їх гілки мають бути повністю очищені від усіх прикрас: мішури, дощику, гірлянд і пластикових елементів, і тільки після цього здані до пунктів прийому. Зібрані хвойні дерева централізовано транспортують до спеціальних підприємств або майданчиків, де за допомогою дробарок їх подрібнюють на дрібні фракції – технологічну тирсу (щепу). Це дозволяє переробити великогабаритні відходи (дерева) на корисну сировину.
Отримана хвойна тріска має декілька цінних напрямів використання, що дарує дереву «друге життя», а саме:
мульчування – тріску використовують як захисний шар (мульчу) для підсипання пристовбурних кіл дерев, кущів та квітників у парках і скверах, з метою утримання вологи в ґрунті, захисту рослин від перепадів температури та стримування росту бур’янів;
біопаливо – використовують для опалення котелень, виробництва теплової та електричної енергії;
підстилки для тварин – частину чистої тріски передають у зоопарки або притулки для тварин, де вона використовується як м’яка, натуральна підстилка;
ландшафтний дизайн – використовується для посипання садових і паркових доріжок, що надає їм охайного вигляду та запобігає ожеледиці.
Зауважимо, існує думка, що ніби то хвою використовують для виготовлення лікарських препаратів. Дійсно, сама по собі хвоя сосни та ялини має лікувальні властивості: вона багата на вітамін С, каротин, ефірні олії та фітонциди. З неї готують відвари, настої, чаї та екстракти, що використовують у народній медицині та фармацевтиці як: загальнозміцнюючий, протизапальний та антибактеріальний засіб.
Однак, хвоя зібрана після централізованої утилізації новорічних ялинок, як правило, не використовується для виробництва лікарських засобів, оскільки для фармацевтичних препаратів чи якісних лікарських добавок потрібна свіжа, незабруднена сировина, зібрана в певний період року (наприклад: молоді пагони навесні або свіжа хвоя взимку). Після того, як дерево простояло в приміщенні декілька тижнів, хвоя починає сохнути і втрачати значну частину своїх біологічно активних речовин. Також, ялинки, що збирають у централізованих пунктах прийому, уже можуть бути забруднені вуличним пилом, іноді навіть, містити залишки декоративних матеріалів (наприклад: клей, фарбу, мікропластик від новорічних блискіток), що неможливо повністю видалити. Тому, така сировина не відповідає високим фармацевтичним стандартам чистоти.
Отже пам’ятаймо, що правильно утилізована ялинка або сосна не просто зникає з наших осель, а перетворюється на цінний ресурс. Вона стає тепловою енергією, захистом для ґрунту у вигляді мульчі або підстилкою для мешканців зоопарків або притулків для тварин. Тому, замість того, щоби тисячі хвойних дерев гнили на сміттєзвалищах і забруднювали довкілля метаном, ми маємо дотримуватися простих правил дій щодо утилізації таких дерев у боротьбі зі сміттєвим колапсом.
