ЛІНГВОСЕТ «ГОВОРИМО УКРАЇНСЬКОЮ!»
Аконіт джунгарський (Aconitum soongaricum Stap.) – багаторічна трав’яниста рослина (тоя, борець-корінь, вовчий корінь, вовкобій, іссик-кульський корінь, цар-зілля, цар-трава, чорний корінь, чорне зілля, козяча смерть, залізний шолом, шоломник, каска, капюшон, конячка, туфелька, жовтець блакитний, синьоочка, простріл-трава, прікриш-травародини) родини Ranunculaceae – Жовтецеві (Лютикові).
Усі види аконіту (а всього рід аконіту складається з майже з 300 видів) поширені в Європі, Азії, Північній Америці. В Україні їх налічується 19. Найчастіше зустрічається аконіт: бородатий, в’юнкий, джунгарський, каракольський, протиотрутний, північний (високий), белоустай, байкальський біло-фіолетовий, амурський, дібровний, дугоподібний, корейський, тіньовий, Фішера, Кузнєцова, Щукіна, Чекановського. Більшість видів аконіту – отруйні рослини.
Парацельс, справжнє ім’я Філіп Ауреол Теофраст Бомбаст фон Гоенгайм – лікар епохи Відродження, «перший професор хімії від створення світу», вважав, що назва «аконіт» походить від назви міста Аконс, околиці якого є батьківщиною одного з видів цієї рослини.
Стародавні галли і германці натирали екстрактом цієї рослини наконечники стріл, призначених для полювання на вовків, пантер, барсів та інших хижаків. Це підтверджує збережену в народі «прізвисько» аконіту – вовчий корінь, вовкобій, собача смерть, чорне зілля та ін.
У Стародавньому Римі через яскраве забарвлення квітка аконіту користувалася успіхом, як декоративна рослина і широко культивувалася в садах. Але римський імператор Траян у 117 році заборонив вирощувати аконіт, бо збільшилась кількість підозрілих смертей від отруєння.
Аконіти, звані в народі цар-травою, – декоративні рослини, морозостійкі, невибагливі до ґрунтів, що розвиваються в півтіні. У культурі найчастіше представлений збірний вид – аконіт рогатий.
Аконіт зростає на вологих місцях уздовж берегів річок і по узбіччях доріг, на багатих перегноєм ґрунтах, на гірських луках.
У побуті травою аконіту, як сильним інсектицидом, знищують мух, а настоянкою з квіток – тарганів.
Дуже отруйний. Використовується як інсектицид. Одна з пелюсток нагадує шолом, що прикриває решта. Бувають білі, сині, жовті та бузкові.
