РОЗВИТОК ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГА В УМОВАХ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ
Інтерв’ю з проректором з наукової роботи комунального закладу Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Сергієм Михайловичем Грицаєм про наукову роботу закладу.
- Сергію Михайловичу, триває робота над науковою темою інституту «Теоретико-методичні засади розвитку особистісно-професійної компетентності педагога в системі післядипломної педагогічної освіти», розкажіть про проблеми та успіхи на поточному етапі?
- Наша наукова тема схвалена наказом Міністерства освіти і науки України у квітні 2017 року і на сьогодні ми маємо досить значні результати у її науковому опрацюванні та практичному втіленні. Кожна кафедра Інституту має затверджену тему, над якою працюють її науковці. У рамках цієї роботи ми запровадили найрізноманітніші курси. Окрім того, що до кожної компетентності ми маємо систему курсів, ця система ще й включає різні рівні. Таким чином, ми можемо охопити усі без виключення категорії педагогів – від спеціалістів, що лише починають свій педагогічних шлях до учителів-методистів.
- Розкажіть, будь ласка, докладніше саме про курси та їх реалізацію в системі підвищення кваліфікації.
- Показовим прикладом є наша робота з розвитком інформаційно-цифрової компетентності. Нами вона розглядається як якісна характеристика особистості педагога, яка розкриває здатність застосовувати інформаційно-комунікаційні технології для успішної організації освітнього процесу та впровадження інноваційних форм й методів навчання. І на сьогодні – є максимально актуальною з огляду на те, що 2019-2020 навчальний рік ми закінчували у дистанційному режимі. На базовому рівні ми пропонуємо експрес-курси та курси за вибором: «Використання інформаційно-комунікативних та цифрових технологій в освітньому процесі», «Медіаграмотність учасників освітнього процесу» та «Медіаграмотність педагога закладу дошкільної освіти». Другий блок – це курси, які необхідні при викладанні навчальних предметів, як то «Інтеграція інфомедійної грамотності в шкільні предмети», «Використання інтерактивних дошок в освітньому процесі», «Теорія та методика викладання інформатики та інформаційних технологій». І на поглибленому рівні навчання ми пропонуємо наступний блок курсів: «Використання он-лайн інструментів в освітньому процесі», «Microsoft Office 365 в закладах освіти», «Нові додатки Google для освітнього процесу», «Інформаційна та кібернетична безпека», «Електронне та дистанційне навчання технологій» – як Ви бачите, перелік є гостро актуальним, і ми мобільно відреагували на виклики сьогодення.
- Сучасна післядипломна освіта на шляху реформування наголошує на інноваційних формах, як вони втілюються у розробці наукової теми?
Розкажу знову ж на прикладах, наведу лише по одному до кожної форми, але, насправді їх досить багато. Розвиваючи соціально-рольову та комунікативну компетентності педагогів ми використали такі форми: заняття у форматі workshop «Соціально-рольова компетентність як основа конструктивної взаємодії всіх учасників освітнього процесу», інтерактивне заняття з елементами тренінгу «Підвищення емоційної компетентності педагога як умова ефективної взаємодії суб’єктів освітнього процесу», фасилітаційна техніка «wold cafe» «Роль педагога у налагодженні конструктивної взаємодії та ефективної співпраці між усіма суб’єктами освітнього процесу в закладах освіти», колективна робота в форматі brainstorming «Модель соціально-рольових позицій педагога в умовах реалізації концепції «Нова українська школа», а також звичні для педагогів практичні та тренінгові заняття, майстер-класи, обласні науково-практичні семінари.
- Хто займається науково-дослідною частиною теми, та в чому полягає ця робота?
- Цей сектор роботи на 6-ти науково-дослідних лабораторіях: науково-дослідна лабораторія інклюзивного та інтегрованого навчання; науково-дослідна лабораторія з проблем медіаосвіти та медіаграмотності; науково-дослідна лабораторія здоров'яспрямованої освіти; науково-дослідна лабораторія з організації роботи опорних шкіл; науково-дослідна лабораторія історико-краєзнавчих досліджень; науково-дослідна лабораторія «STEM-освіти». Окрім того, це і участь у проектах та експериментах різних рівнів: 5 проектів міжнародного рівня, 13 – всеукраїнського рівня та 3 – регіонального.
- А які заходи були ініційовані Інститутом?
- Нами було проведено разом із партнерами дві Міжнародні конференції (ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Інноваційні технології в роботі практичного психолога», VІ Міжнародна науково-практична конференція «Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка») та Міжнародний вебінар «Міжнародні освітні проекти: досвід Казахстану та України». На всеукраїнському рівні – одинадцять науково-практичних заходів, серед яких як традиційні – ІІІ Всеукраїнська науково-методична практична конференція «Особистісно-професійна компетентність: теорія і практика», ІІІ Всеукраїнська науково-педагогічна Інтернет-конференція «Формування в закладі освіти компетентності екологічної грамотності та здорового життя», ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Інноваційні технології розвитку особистісно-професійної компетентності педагогів в умовах післядипломної освіти», ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція з он-лайн трансляцією «Формування громадянської культури в новій українській школі: традиційні та інноваційні практики», так і нові, як то Всеукраїнський науково-практичний семінар вчителів, які викладають мистецтво за Орф-методикою, Всеукраїнський науково-практичний психологічний форум «Психологія розвитку особистості», Всеукраїнський науково-практичний семінар «STEM-освіта: інноваційні проекти для НУШ».
- Сергію Михайловичу, які наукові питання, на Вашу думку, потребують подальшого розгляду?
- Вважаю, що подальшої уваги потребують питання, пов’язані з пошуком шляхів оптимальної організації наукової діяльності співробітників, упровадженням результатів проведених наукових досліджень, здійсненням моніторингу їх упровадження, міжнародною діяльністю Інституту. І, звичайно, всі заплановані нами курси та проекти, що стосуються дистанційного навчання. Проте, лише колективна, злагоджена робота усіх служб Інституту задля досягнення мети – якісного надання освітніх послуг упродовж життя – зробить цей процес інноваційним та ефективним.
- Резюмуючи нашу розмову, Інститут успішно здійснює та модернізує вектор наукової роботи, виводить його на європейський рівень. Символічно, що у 2020 році День науки в Україні, який ми святкуємо 16 травня, збігається з Днем Європи.
- Справді, відзначаючи ці свята, ми розвиваємо та підтримуємо прогресивні демократичні погляди, бажання вдосконалюватися та шукати нові шляхи розвитку, які тільки примножать науковий потенціал нашої країни. Користуючись нагодою, хочу привітати з професійним святом усіх, хто входить до наукової спільноти, розвиває та збагачує своїми напрацюваннями й досягненнями українську науку. Наснаги вам, колеги, творчих успіхів та найвищих здобутків!
- Дякую за розмову, маю надію на подальшу співпрацю!
- Навзаєм!
Для журналу «Освіта Сумщини» спілкувалась Ганна Панасюра.
