Інтерв’ю з проректором з наукової роботи Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Грицаєм Сергієм Михайловичем
Сергію Михайловичу, невід’ємною частиною діяльності закладу освіти є наукова робота, яка забезпечує ефективний розвиток освітнього процесу. Розкажіть, які наукові потужності та кадровий склад на даний момент має Сумський ОІППО.
Справді, наукова діяльність Інституту полягає в пошуковій діяльності, що виражається у самостійних творчих дослідженнях викладачів та методистів із питань адміністративного менеджменту, психологічного супроводу, дидактичних основ, методології, змісту, теорії освіти та виховання, управління освітньої галузі.
Для здійснення наукової роботи Інститут має достатній кадровий та науково-педагогічний потенціал. На даний момент він складається з 3 докторів, 33 кандидатів наук, з яких двоє працюють над докторською дисертацією, а два науково-педагогічних працівника працюють над кандидатською дисертацією.
Приємно відзначити, що в 2019 році успішно захистили докторську дисертацію Вознюк А.В., завідувач кафедри психології та Удовиченко І.В., проректор з науково-педагогічної та методичної роботи. Крім того, чотири науково-педагогічні працівники успішно захистили кандидатські дисертації, а саме, три старші викладачі кафедри педагогіки, спеціальної освіти та менеджменту – Кожемякіна І.В., Сидоренко Н.В., Литвиненко Я.О. та Єременко І.В., провідний фахівець науково-видавничого відділу.
Щодо наукових потужностей, то у складі Інституту працюють 5 кафедр та 6 науково-дослідних лабораторій. У межах діяльності кожної з них здійснюється активна робота по вивченню конкретних наукових тем з освітніх напрямів. Вважаю цю функцію закладу освіти ще більш актуальною саме зараз, в контексті реалізації концепції НУШ. Методисти і викладачі нашого Інституту, маючи великий практичний досвід, на основі аналізу реальних ситуацій і постійних комунікацій із учителями з усіх куточків області, розробляють цікаві і реальні кейси, результати яких, знову ж таки, регулярно упроваджуються в роботу освітян уже на якісно вищому рівні.
Зважаючи на вищезазначені наявні наукові ресурси, ми можемо реалізовувати головне завдання Інституту – забезпечення високої якості післядипломної освіти на регіональному та всеукраїнському рівні.
- Сергію Михайловичу, Ви зазначили, що на базі Інституту працюють 6 науково-дослідних лабораторій. У чому полягає специфіка роботи кожної з них та що Ви можете сказати про їхній науковий потенціал?
Найперше, відзначу, що кафедри та науково-дослідні лабораторії не є штучними утвореннями. Вони функціонують з метою забезпечення готовності працівників галузі освіти Сумської області до професійної самореалізації в умовах модернізації системи освіти через досягнення ними високого особистісного, професійного та науково-методичного рівня компетентності.
Робота лабораторій забезпечується в межах діяльності кожної з наших кафедр. Так кафедра педагогіки, спеціальної освіти та менеджменту координує 2 науково-дослідні лабораторії: історико-краєзнавчих досліджень та інклюзивного та інтегрованого навчання. У свою чергу кафедра освітніх та інформаційних технологій реалізує роботу науково-дослідної лабораторії з проблем медіаосвіти та медіаграмотності. Кафедра теорії і методики змісту освіти координує 2 науково-дослідні лабораторії: здоров'яспрямованої освіти та STEM-освіти, а кафедра психології має науково-дослідну лабораторію з організації роботи опорних шкіл.
Науково-дослідна лабораторія інклюзивного та інтегрованого навчання (науковий керівник Прядко Л.О.) спрямована на науково-методичний супровід упровадження інклюзивної освіти в області.
Діяльність науково-дослідної лабораторії історико-краєзнавчих досліджень (науковий керівник Кудінов Д.В.) спрямована на комплексне вивчення минулого Сумської області, виявлення та актуалізацію нових дослідницьких тем регіональної історії, популяризацію історії краю, розробку рекомендацій, здійснення кваліфікованих консультацій педагогічним працівникам, які займаються краєзнавством чи використовують краєзнавчий матеріал у своїй фаховій діяльності, а також надання методичної підтримки діючим при навчальних закладах загальної середньої та позашкільної освіти краєзнавчим гурткам, факультативам, музеям тощо.
Науково-дослідна лабораторія з проблем медіаосвіти та медіаграмотності (науковий керівник Петрова Л.Г.) працює над створенням системи для забезпечення ефективної взаємодії особистості із сучасною системою медіа, формування у неї медіаобізнаності, медіаграмотності і медіакомпетентності відповідно до вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення медіаосвіти у вищій школі при перепідготовці та підвищенні кваліфікацій фахівців педагогічного профілю.
У закладах освіти області забезпечує професійну підготовку педагогів до використання технологій забезпечення безпеки життєдіяльності науково-дослідна лабораторія здоров'яспрямованої освіти (науковий керівник Успенська В.М.), яка включає просвітницьку та превентивну роботу із здоров’язбереження та формування навичок здорового способу життя; розроблення наукового, методичного та організаційного супроводу здоров’язбережувальної діяльності в системі дошкільної, загальноосвітньої, професійно-технічної, вищої та післядипломної освіти.
Науково-дослідна лабораторія «STEM-освіта» (науковий керівник Кода С.В.) діє з метою підвищення рівня кваліфікації і професійної підготовки педагогів щодо запровадження освітнього напряму STEM в закладах загальної середньої і позашкільної освіти та забезпечення наукового, методичного і інформаційного супроводу інтеграції STEM-освіти у освітній процес закладів освіти.
Науково-дослідна лабораторія з організації роботи опорних шкіл (науковий керівник Вознюк А.В.) передбачає роботу за трьома напрямами: удосконалення управлінської діяльності керівників місцевих органів управління освітою та директорів опорних шкіл; розвиток кадрового потенціалу в межах опорної школи; психологічний супровід навчально-виховного процесу в умовах взаємодії опорної школи та філій.
Характеризуючи роботу та потенціал кожної з них, можу сказати, що загальна діяльність лабораторій націлена на досягнення нових наукових результатів та отримання позитивного освітнього ефекту. Для нас, як для поліфункціонального спеціалізованого закладу освіти важливо підтримувати формування сучасного наукового кадрового резерву, здатного забезпечити розробку та впровадження інноваційних наукових розробок в освітній діяльності. Це стосується об’єднання в єдину систему інтелектуального потенціалу науково-педагогічних працівників та методистів; спрямування акценту на поєднання теоретичної та практичної діяльності лабораторій; створення умов для розвитку дослідницьких здібностей працівників; розширення співробітництва та забезпечення взаємовигідних відносин з партнерами університету; запровадження інноваційних інформаційних технологій в межах роботи науково-дослідних лабораторій.
З 2017 року науково-педагогічний колектив Інституту працює над реалізацією наукової теми дослідження «Теоретико-методичні засади розвитку особистісно-професійної компетентності педагога в системі післядипломної педагогічної освіти». Чому була обрана саме така тема дослідження та яких результатів вдалося досягти за 3 роки роботи над цим проєктом?
Підвищення рівня професійної майстерності педагога є основним завданням на всіх етапах розвитку закладу освіти. Сучасній школі потрібен учитель, який міг би оновлювати, удосконалювати зміст своєї діяльності. Саме необхідність розвитку особистісно-професійної компетентності педагога в контексті інноваційних змін освіти і зумовила вибір наукової теми дослідження Інституту на 2017-2021 роки «Теоретико-методичні засади розвитку особистісно-професійної компетентності педагога в системі післядипломної педагогічної освіти», що затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 24.04.2017 № 639 «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі комунального закладу «Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти».
Аналізуючи проведену роботу за 3 роки, першим слід відмітити, що для організації й забезпечення реалізації наукової теми створено й діє Центр компетентнісно-орієнтованої освіти Інституту (керівник Драновська С.В.), яким розроблено нормативно-правове й інформаційно-методичне забезпечення наукової роботи. Крім того, розроблено Концепцію розвитку особистісно-професійної компетентності педагога в системі післядипломної педагогічної освіти, визначено зміст та компоненти особистісно-професійної компетентності педагога в системі післядипломної педагогічної освіти.
Центром компетентнісно-орієнтованої освіти налагоджено співпрацю з установами, які здійснюють науково-методичний супровід, наукове консультування та організаційну допомогу в рамках проведення експериментальної роботи, серед яких: Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти», Інститут вищої освіти НАПН України, Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова.
Також з метою забезпечення готовності працівників галузі освіти до професійної самореалізації в умовах модернізації системи освіти через досягнення ними високого особистісного, професійного та науково-методичного рівня компетентності за пріоритетними напрямками розвитку освіти і науки науково-педагогічними працівниками Інституту розроблено лекції, спецкурси та запроваджено курси за вибором підвищення кваліфікації педагогічних працівників області.
Практичною стороною реалізації теми дослідження також є впровадження різноманітних інноваційні форм та методів роботи з освітянами. Серед них техніки та прийоми емоційно-психологічного розвантаження педагогів з метою профілактики професійного вигорання, фасилітаційна техніка «World cafe», заняття у форматі Workshop, колективна робота в форматі brainstorming, інтерактивне заняття з елементами тренінгу, арт-терапія щодо вміння диференціації соціально-рольових позицій у професійній діяльності педагога тощо.
Окрім того, науково-педагогічними працівниками та методистами Інституту визначена та охарактеризована структура компетентностей педагога, розроблено опитувальники щодо визначення рівня розуміння даних компетентностей педагогами, проведені дослідження серед педагогічних працівників базових закладів освіти (323 особи) та здійснено аналіз отриманих результатів.
Хочу зазначити, на кафедрах Інституту постійно діють творчі групи за участі методистів, вчителів-практиків та науковців за темою дослідно-експериментальної роботи та визначено функціональні обов’язки педагогів щодо вирішення завдань наукового дослідження.
Удосконалення професійної компетентності педагога полягає в тому, що професійне знання має формуватися водночас на всіх рівнях: методологічному, теоретичному, методичному, технологічному, практичному. Це потребує професійного мислення, здатності добирати, аналізувати і синтезувати здобуті знання в досягненні педагогічної мети, цілісно уявляти технологію їх застосування. Саме тому, робота над поточною темою наукового дослідження Інституту – це одне з важливих завдань з активізації освітнього простору країни, поставлене сьогоденням.
- Окремо хочу запитати про напрям STEM-освіти, який реалізується у межах діяльності науково-дослідної лабораторії Інституту. На Вашу думку, чому цей освітній підхід є актуальним та які особливості його реалізації в контексті «Нової української школи»?
Сьогодення об’єктивно вимагає переведення освітнього процесу на технологічний рівень, активізацію пошуку перспективних інноваційних й педагогічних технологій, спрямованих на саморозвиток особистості. Одним із актуальних напрямків інноваційного прогресу природничо-математичної освіти є система навчання STEM (Science-наука, Technology-технологія, Engineering-інженерія, Mathematics-математика). Слідкуючи за міжнародними сучасними освітніми трендами, ми не можемо ігнорувати даний освітній підхід, бо ця тема сучасна, викликана життям і потребує серйозного дослідження, у якому має поєднуватися наука і практика.
Саме тому, як я вже зазначав раніше, на базі Інституту була створена науково-дослідна лабораторія «STEM-освіта», щоб підвищити рівень кваліфікації і професійної підготовки педагогів щодо запровадження цього освітнього напряму в закладах освіти області.
Говорячи про концепцію «Нової української школи», то, на мою думку, це одна з ключових освітніх реформ з перетворення української школи на важіль соціальної рівності та згуртованості, економічного розвитку і конкурентоспроможності України.
При цьому вагомий акцент сьогодні проявляється на креативному напрямі інноваційної економіки, який зі сторони освітнього процесу, також закладений в систему STEM-освіти. Зокрема в неї активно включаються творчі, мистецькі дисципліни, об'єднані загальним терміном Arts. Дисциплінами-лідерами в Arts поки що є промисловий дизайн, архітектура та індустріальна естетика. Мистецтва відкривають нові способи мислення, нові шляхи встановлення зв'язків. Крім того, вони допомагають підтримувати конкурентоспроможність за допомогою стимулювання інновацій і креативності. Єдність точної науки і гуманітарних підходів може підтримати іноваторів у сучасному складному світі.
Важливим кроком впровадження STEM-освіти в контексті «Нової української школи» є створення та діяльність Всеукраїнського науково-методичного віртуального STEM-центру (ВНМВ STEM-центр) який спрямований на активізацію інноваційного розвитку предметів природничо-математичного циклу та науково-дослідної роботи у навчальних закладах загалом. ВНМВ STEM-центр – це нові можливості формування інноваційного середовища, форма інтерактивного спілкування науково-педагогічних працівників, які забезпечують оптимальний доступ до необхідних ресурсів щодо запровадження STEM-освіти. Крім того, центр забезпечує здійснення науково-дослідної роботи з учнями і педагогами, забезпечення умов для поглибленої наукової та науково-технічної підготовки фахівців відповідно до пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки за напрямами STEM-освіти, формування науково-методичної бази підвищення кваліфікації та сприяння до накопичення наукових інформацій, знань, інтелектуальної власності, обміну інформацією, досвідом роботи, надання оперативної методичної допомоги та інше.
Як бачимо, ключові особливості STEM-освіти корелюють з головним завданням реалізації концепції «Нової української школи» – виховати інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення.
Наукова діяльність – це не тільки теоретичні напрацювання, а й представлення результатів та їх обговорення з колегами-науковцями в межах конференцій, форумів, завдяки науковим публікаціям, виданням та семінарам. Поділіться, якими є результати роботи науково-педагогічних працівників Інституту в цих напрямах за 2019 рік.
Справді, діяльність науково-педагогічних працівників спрямована на проведення наукових досліджень та здійснення їх апробації у науково-практичних заходах: конференціях, форумах, семінарах, виставках тощо.
Аналізуючи основні аспекти наукової діяльності, до найбільш важливих результатів науково-дослідної та науково-методичної роботи Інституту слід віднести підготовку кадрів для закладів освіти області, видання наукової і науково-методичної друкованої продукції: монографій, підручників, науково-методичних посібників, фахових публікацій. Так, у 2019 році науковці Інституту підготували до друку 271 наукове видання. Також у межах Інституту здійснюється систематичне видання журналу «Педагогічна трибуна» та газети «Освіта Сумщини».
Окремо хочу відзначити результативне проведення на базі Інституту Міжнародних і Всеукраїнських конференцій, науково-методичних семінарів, нарад з проблем післядипломної педагогічної освіти. Рівень цих заходів зобов’язує наш Інститут постійно, як кажуть, тримати руку на пульсі наукового життя, працювати над розробкою нових цікавих питань, упроваджувати досвід і ділитися ним з колегами. У 2019 році спільно із закладами-партнерами на базі Інституту проведено дві Міжнародні та сім Всеукраїнських конференцій з проблем післядипломної педагогічної освіти.
У березні 2019 року комунальний заклад Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти взяв участь у Восьмій міжнародній виставці освіти за кордоном «WorldEdu». Уперше за 80-річну наполегливу працю науково-педагогічного колективу Інститут відзначено міжнародною нагородою рейтингового виставкового конкурсу Гран-Прі «Лідер післядипломної освіти». Таку високу нагороду і визнання на міжнародному рівні отримала методична розробка «Особливості розвитку особистісно-професійної компетентності педагога в системі післядипломної педагогічної освіти», розроблена на основі досвіду роботи комунального закладу Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. До авторського колективу, що працювали над розробкою, входили С.М. Грицай, проректор з наукової роботи, А.В. Вознюк, завідувач кафедри психології, С.В. Драновська, старший викладач кафедри соціально-гуманітарної освіти, керівник центру компетентнісно-орієнтованої освіти, О.М. Кириченко, завідувач науково-видавничого відділу.
Також у рамках участі в Десятій Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти – 2018» та виставці Інститутом організовано та проведено Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Сучасний вимір та стратегії розвитку особистісно-професійної компетентності педагога». За результатами роботи конференції підготовлено видання електронної збірки матеріалів, до якої увійшли 83 статті науковців, науково-педагогічних працівників, керівників та педагогів закладів освіти області та України.
Окрім того, науково-педагогічні працівники Інституту забезпечують співробітництво у сфері обміну сучасними методиками навчання, розширення співпраці в галузі публікацій наукових праць науково-педагогічними працівниками закладів-партнерів у збірках, журналах й монографіях, підвищення кваліфікації, проведення стажування науково-педагогічних працівників та проведення спільних наукових заходів й досліджень.
Інститут активно шукає партнерів та розширює спектр міжнародних зв’язків з метою розвитку потенціалу вищої освіти. Протягом 2019 року проведено потужну організаційну роботу щодо реєстрації Інституту в програмі Європейського Союзу «Erasmus». Наразі КЗ СОІППО має власний реєстраційний номер, а науково-педагогічні працівники тепер мають можливість використовувати потенціал програми міжнародної мобільності, а саме, ініціювати проєкти та бути кординатором-заявником, так і бути рівноправним партнером запропонованих проєктів.
- У чому Ви вбачаєте перспективи науково-дослідної роботи Інституту у 2020 році?
Наукова діяльність – це постійний пошук, дослідження та аналітика. Для її здійснення Інститут має достатній кадровий та науково-педагогічний потенціал, який спроможний забезпечити рівне партнерство в співробітництві не тільки з вітчизняними, а й із зарубіжними колегами. Хотілося б, щоб до інноваційної та дослідно-експериментальної роботи постійно залучалися вчителі-практики, молоді і досвідчені науковці, а розвиток міжнародної діяльності Інституту став невід’ємною складовою успішного європейського розвитку.
Щодо перспектив наукової діяльності у 2020 році, то вони будуть базуватися на забезпеченні реалізації наукової теми дослідження Інституту «Теоретико-методичні засади розвитку особистісно-професійної компетентності педагога в системі післядипломної педагогічної освіти», плануванні наукових досліджень і здійсненні їх розробок відповідно до основних наукових напрямів діяльності Інституту.
Крім того, колектив Інституту націлений на сприяння розвитку наукового співробітництва з метою спільного вирішення найважливіших завдань модернізації освітньої галузі на регіональному рівні та організації і проведенні науково-практичних заходів за участю науковців із числа закладів-партнерів, на яких будуть представленні результати спільних наукових розробок.
Ми будемо продовжувати здійснювати роботу з оприлюднення результатів наукових досліджень шляхом їх публікації у наукових виданнях, висвітлення на сайті Інституту, в засобах масової інформації та участі у виставках різного рівня, удосконалюючи інформаційну базу наукової і науково-методичної діяльності та Інституційного репозитарію.
Працюючи на перспективу, плануємо активізувати роботу працівників Інституту над дисертаційними дослідженнями, будемо створювати умови для їх участі у Міжнародних наукових заходах та можливість друкувати наукові статті у виданнях, включених до наукометричних баз, зокрема Scopus або Web of Science.
Додам, що будь-які перспективи подальшої наукової роботи Інституту вбачають розв’язання суперечностей між традиційною консервативністю системи підготовки, фахового зростання педагогічних працівників та необхідністю постійної модернізації знань, умінь, реальним рівнем професійної компетентності вчителя, його готовності вирішувати освітні завдання.
У зв’язку з цим треба постійно змінювати характер післядипломної педагогічної освіти, модернізувати зміст і методи формування умінь оперувати інформацією та володінням комп’ютерними технологіями, мислити професійно, прагматично, формувати новий тип інтелекту, мислення, відношення до педагогічної професії.
Тому, протягом 2020 року й надалі, ми прагнемо забезпечувати підтримку професійного розвитку вчителів закладів освіти у системі підвищення кваліфікації через оновлення цілей, змісту, методів і форм навчання, створення оптимальних педагогічних умов, спрямованих на те, щоб професійне зростання педагогічних працівників ґрунтувалося на засвоєнні ними необхідних компетентностей.
Спілкувалася Зоя Попова, прессекретар Сумського ОІППО
