Стан і перспективи розвитку природничо-математичної освіти в системі загальної середньої освіти в Україні
27 листопада 2019 року Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій проводив слухання на тему: «Стан і перспективи розвитку природничо-математичної освіти в системі загальної середньої освіти в Україні». Захід відбувся в приміщенні Верховної Ради України. На засіданні були присутні народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, закладів освіти, наукових установ, освітянських і наукових громадських організацій, профспілок, експерти, представники секретаріату Комітету, засоби масової організації. Від КЗ СОІППО в слуханнях приймала участь Світлана Панченко, проректор інституту.
Головував на слуханнях та виступив з доповіддю заступник Голови Комітету з питань освіти, науки та інновацій Колебошин С.В. Зі співдоповідями виступили: Міністр освіти і науки України Новосад Г.І., академік-секретар відділення загальної середньої освіти Національної академії педагогічних наук України Ляшенко О.І., директор Державної наукової установи «Київський академічний університет», член-кореспондент Національної академії наук України Кордюк О.А., в.о. директора Українського центру оцінювання якості освіти Бойко В.І.
Учасники слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій відзначали актуальність питання розвитку природничо-математичної освіти в системі загальної середньої освіти в Україні, оскільки від якості викладання природничо-математичних дисциплін у закладах загальної середньої освіти, рівня підготовки учнів в галузі природничих наук, математики та фізики суттєво залежить науковий, технічний, технологічний, економічний і оборонний потенціал держави. У всьому світі зараз велику увагу приділяють вивченню основам наук (фізика, астрономія, математика, хімія, біологія, географія, технології, інженерія). Тому відповідність змісту навчання суспільно-економічним запитам держави має бути основою нової філософії природничо-математичної освіти в системі загальної середньої освіти в Україні. На слуханнях. В обговоренні та озвученні пропозицій взяли участь:
декан фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор фізико-математичних наук, професор Макарець М.В.,
заступник директора фізико-математичної гімназії № 17 м. Вінниці, народний вчитель України, почесний громадянин м. Вінниці Пасіхов Ю.Я.,
вчитель фізики і астрономії Чернівецького ліцею № 1 математичного та економічного профілів Чернівецької міської ради, лауреат національної премії »GLOBAL TEACHER PRIZE UKRAINE» Пшенічка П.Ф.,
член національної команди експертів з реформування вищої освіти, доктор фізико-математичних наук, професор Бахрушин В.Є.,
директор Українського фізико-математичного ліцею Київського національного університету імені тараса Шевченка, заслужений вчитель України, вчитель вищої категорії, вчитель методист, кандидат фізико-математичних наук, кавалер ордена “За заслуги» ІІІ ступеня Салівон Г.І.,
старший науковий співробітник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат хімічних наук, голова Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії Гавриленко К.С.,
професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор фізико-математичних наук, голова журі Всеукраїнської учнівської олімпіади з математики Рубльов Б.В.,
декан факультету радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор фізико-математичних наук, професор, голова Всеукраїнської учнівської олімпіади з фізики Анісімов І.О.,
директор департаменту освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації Полторацький О.В.,
директор, вчитель біології загально-освітньої школи І-ІІІ ступенів № 12 м. Бердичева Житомирської області, переможниця всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2017» Пудрій Н.Г.,
головний редактор науково-методичного журналу «Математика в рідній школі», доктор педагогічних наук, професор кафедри математики і теорії та методики навчання математики Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова Бевз В.Г.,
директор ліцею «Лідер», м. Київ, член Асоціації керівників шкіл України Кравченко Д.Г.,
начальник управління освіти Міської ради міста Кропивницького Костенко Л.Д.,
заступник голови Ради молодих вчених Національної академії наук України Безвершенко Ю.В.
Основними тезами слухань стали:
«Природничо-математична освіта є фундаментом для розвитку високотехнологічних галузей економіки. І саме руйнація цих галузей наприкінці XX сторіччя стала поштовхом для її кризи».
«Стан природничо-математичної освіти протягом останніх 30 років постійно погіршується і з кожним роком викликає все більшу стурбованість».
«Сьогодні все більш відчутним стає відсутність достатньої кількості фахівців з якісною фізико-математичною та інженерною освітою, що є одним з основних гальм економічного зростання. Натомість у США декілька університетів запровадили дисципліну «Фізика для майбутніх Президентів».
Учасники слухань зауважили, що потрібна не лише методична, але й законодавча підтримка, потрібний комплексний підхід, який охоплював би всі рівні освіти. У своїх виступах вони висловили низку конкретних пропозицій, що заслуговують на увагу:
1) Перегляд змісту природничо-математичної освіти на різних рівнях, що не відповідає потребам сьогодення. Програми середньої школи і курсів вищої математики у багатьох закладах вищої освіти взагалі не згадують про такі важливі сучасні застосування математики, як методи прийняття рішень, методи аналізу даних, математична логіка, теорія множин та ін.
2) Покращення матеріально-технічного забезпечення, методів навчання, підручників. Обладнання у шкільних кабінетах фізики, на фізичних факультетах та кафедрах фізики університетів оновлені не належно.
3) Підготовка вчителів, викладачів та лаборантів, здатних працювати із сучасним обладнанням, віртуальними лабораторіями, яких сьогодні не вистачає.
4) Пошук інструментів залучення грамотної молоді на такі складні спеціальності, як математика, фізика, хімія та відповідні предметні спеціальності (підвищені стипендії, умови навчання і подальшої роботи, перспективи працевлаштування у відповідній сфері тощо).
5) Вирішення питання державного фінансування, залучення та ефективне використання позабюджетних коштів, співфінасування досліджень бізнесом, європейськими партнерами, комерціалізація результатів досліджень тощо.
За результатами слухань було підготовлено низку пропозицій до проекту Рекомендацій слухань: Всі вони будуть узагальнені і враховані під час доопрацювання проекту Рекомендацій і розгляду їх на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.
