ОСВІТА МАЄ ВИПЕРЕДЖАТИ ЧАС
У рамках робочого візиту на Сумщину Міністр освіти і науки Лілія Гриневич відвідала осередок нового та інноваційного – КЗ Сумський обласний інститут післядипломної освіти.
Найперше, Міністр освіти і науки ознайомилася із кабінетом початкової освіти, який у рамках реалізації концепції Нової української школи створено на базі Інституту. Оригінальне оформлення класу, наочні посібники – все розраховане на те, щоб учителі початкової школи, для яких тут проводяться навчальні сесії та тренінги, відчули атмосферу нового. У ході екскурсії класом, Міністр поспілкувалася із методистами та вчителями, щоб у ході відкритого і щирого спілкування почути найголовніше: Новій українській школі – бути! І основа цього процесу – вчителі, яких очільник освітянської галузі країни назвала золотим фондом, – готові до перетворень.
Спілкування з журналістами провідних телеканалів відбувалося дуже динамічно. Лілія Гриневич повідомила про перспективи освіти на 2019 рік. найактуальніші нововведення, покликані підняти освіту на новий рівень.
Кабінет Міністрів України буде вносити на розгляд Верховної Ради України Закон «Про загальну середню освіту». Зокрема, законопроект передбачає деталізацію механізмів забезпечення якості шкільної освіти – процедури шкільного аудиту, запровадження педагогічної інтернатури для молодих вчителів, а також врегульовує окремі питання інклюзивної освіти, наприклад, що стосуються можливості батьків супроводжувати дітей з особливими освітніми потребами під час уроків.
«Ми дуже хотіли б цей закон цьогоріч прийняти, але наше завдання мінімум – ухвалити його в першому читанні. Закон пройшов громадське обговорення, він довго обговорювався освітянською спільнотою і експертами, у ньому враховані всі думки. Таким чином, який би не був наступний парламент, він муситиме працювати із закладеними в цей закон ідеями Нової української школи. Наше завдання, завдання освітян – захистити реформу», – пояснила Лілія Гриневич.
У новому законі деталізуються положення Закону «Про освіту», зокрема, молодий вчитель, який прийде працювати до школи перший рік, буде супроводжуватися наставником. За таке наставництво передбачається доплата у 20% від заробітної плати. «Раніше така педагогічна інтернатура не була передбачена», – повідомила Міністр освіти і науки.
Щоб підготувати учителя початкових класів до практичної роботи, у вищих навчальних закладах, де вони здобувають спеціальність, будуть облаштовані навчальні класи з усім необхідним обладнанням, за прикладом тих, які вже є у школах.
Для створення умов отримання якісної освіти буде реалізовуватися на державному рівні ідея створення міжшкільних ресурсних центрів, положення про які вже набуло чинності.
«Це абсолютно нова пропозиція до інфраструктури освіти, – говорила Лілія Гриневич. – Це має бути центр, у якому сконцентровані новітнє обладнання, що потрібне для навчання, певна спортивна інфраструктура, басейн».
Такий центр може співпрацювати з усіма закладами освіти, школи по черзі за графіком використовуватимуть лабораторії або спортивну інфраструктуру, адже дуже складно зробити таке надсучасне середовище у кожному закладі освіти, це потребує значних фінансових вкладень. Цікаво, що такі центри можуть засновувати і створювати не тільки навчальні заклади, а й органи місцевого самоврядування.
Журналістів місцевих ЗМІ цікавили питання сертифікації вчителів, оцінка сумської освіти, перспективи розвитку професійно-технічної освіти.
Було приємно почути позитивну оцінку Лілії Гриневич, яка свій візит розпочала з відвідин Герасимівської школи Роменського району, про те, що Сумщина продемонструвала найефективніше використання державної субвенції на реалізацію проекту Нова українська школа.
«Вдячна за це органам державної влади і місцевого самоврядування, професійній команді управлінців освітою і всім небайдужим», – сказала Міністр освіти і науки.
З такого позитиву розпочався діалог Міністра з педагогами Сумщини, освітянською спільнотою та керівниками органів державної влади та місцевих громад. До розмови також долучилися голова Сумської обласної державної адміністрації Микола Клочко і народний депутат України Олег Медуниця.
«Я розраховую на серйозну розмову, хочу почути саме від вас, які є проблеми, що ми всі разом повинні зробити для успішної реформи», – звернулася Лілія Гриневич до колег. А продовжила словами Василя Сухомлинського, які вважає орієнтиром для всіх освітян: «У наших школах не повинно бути нещасливих дітей».
Дати знання і сформувати компетентності – ось ключові завдання освіти, і ми робимо все можливе, щоб їх виконати.
Цьогоріч передбачено ще 1 млрд гривень на оснащення класів НУШ, куди прийдуть навчатися першокласники у вересні 2019-го. Також понад 265 млн грн виділено на підвищення кваліфікації вчителів, які навчатимуть цих учнів. Такі інвестиції можливі завдяки підтримці Уряду та парламенту.
Говорила Міністр освіти і науки про базовий стандарт середньої загальної освіти, що нині розробляється; забезпечення базових потреб дитини (у тому числі й наявність комфортної вбиральні у приміщенні школи, а не за сотню метрів надворі) і почуття безпеки. Щодо проблеми булінгу, яка існує в школах, Лілія Гриневич повідомила про відеокурс для педагогів, розроблений Інститутом модернізації освіти.
«Я прошу очільників Інститутів післядипломної освіти слідкувати за виходом цього курсу, і щойно він буде розміщений, включити його як частину підвищення кваліфікації вчителів. Адже тільки покаранням ми ніколи не зможемо ефективно протидіяти цькуванню. Наші педагоги мають отримати інструменти та практичні навички з вирішення конфліктів ненасильницьким шляхом, знати, як навчити цьому дітей», – наголосила Міністр освіти і науки.
Також у 2019 році в освітньому просторі з’явиться освітній омбудсмен, який контролюватиме забезпечення прав усіх суб’єктів освітнього процесу.
Розкриваючи важливу для суспільства тему інклюзивного навчання, міністр повідомила про перспективу залучення до освітнього процесу батьків, які стануть наставниками-порадниками і підтримкою для вчителів в інклюзивних класах.
Стратегічно важливою є програма цифровізації освіти, на яку виділяється 1 мільярд гривень. Це буде потужний ресурс, особливістю якого буде по-справжньому безмежна можливість обміну досвідом. І якщо педагог розміщуватиме на національному освітньому порталі свої розробки уроків, це зараховуватиметься як участь в сесіях по підвищенню кваліфікації.
Великі перетворення чекають систему професійно-технічної освіти, де повинно змінитися все: і перелік професій, і заробітна плата майстра виробничого навчання.
Спілкування з Міністром освіти і науки було вільним і відкритим. Звучали запитання про паспорти бюджетних програм і зміни до положення про освітній округ; проблеми профтехосвіти і створення навчально-професійних центрів; перспективи сертифікації учителів і розвитку позашкілля.
Очільник області Микола Клочко поділився ідеєю створення на базі відомого своїми технічними можливостями підприємства – заводу Selmi (нині, на жаль, доведеного до банкрутства) високотехнологічної технічної школи.
На всі запитання Міністр освіти і науки відповідала ґрунтовно, а пропозиції, без сумніву, стануть темами на перспективу.
