Інтерв’ю з кандидатом психологічних наук, доцентом, першим проректором Сумського ОІППО Світланою Миколаївною Панченко

P1012544- Світлано Миколаївно, з Вами, як професійним психологом, хотілось би обговорити стани емоційної напруги, на які все частіше нарікають наші педагоги у зв’язку з соціально-політичні подіями в Україні.

- Так, соціально-політичні події, що відбуваються в країні, викликають тривожні стани різної інтенсивності у всіх громадян незалежно від національної приналежності, професії чи віку. Особлива відповідальність у ситуаціях соціальної нестабільності покладається на професійних працівників: лікарів, вчителів, вихователів, соціальних працівників, психологів, хоча й самі вони часто потребують психологічної допомоги. Останнім часом до мене звертаються за допомогою саме педагоги із питанням: «Як упоратись з тривогою і страхом за своє майбутнє?»... Тривога дійсно часто заважає жити спокійно і повноцінно. Але навіть якщо вона перейшла у хронічні форми, з нею можна впоратися.

- Звідки береться тривога?

- Стан тривоги виникає у людини тоді, коли сприймається певний подразник або ситуації, які несуть у собі актуально чи потенційно елементи небезпеки, загрози, шкоди. Джерела тривоги можуть бути вкрай різноманітні. Це можуть бути як зовнішні стресові подразником так і деякі внутрішні джерела, що інтерпретуються людиною як небезпечні або загрозливі. Невід'ємною передумовою тривоги виступає також невизначеність. Почуття тривоги виникає також у людини при відчутті так званої «нестабільності» ситуації, коли людина усвідомлює, що не може вплинути на ситуацію, яка може вплинути на неї.

- Як тривога впливає на організм?

- Постійне або часте відчуття тривоги дестабілізує нервову систему, що ще більше погіршує становище, у результаті чого людина стає вже просто не може контролювати свій душевний стан. Якщо нормальна тривога переросла в хронічну, то вона автоматично стає лейтмотивом життя людини і не зникає, навіть коли йде геть стресова ситуація, яка змусила почати хвилюватися. Хронічна тривога шкідлива тим, що вона просто заважає людині жити. Страждає емоційна сфера, мало що в житті приносить радість, поступово починають руйнуватися відносини з колегами, знайомими і навіть близькими людьми. Іноді для усунення хронічної тривожності крім самостійної роботи над собою потрібна допомога психотерапевта і навіть застосування препаратів.

- Чи вирізняється тривожна людина серед інших?

- Тривожна людина часто недисциплінована, неохайна, починає справу і не завершує її до наміченого терміну. Такі люди уникають публічних виступів, корпоративних вечірок, обідів з колегами. Відчуття тривоги завжди ходить у парі з комплексом неповноцінності. Нормальна тривожність – це властивість людини гостро реагувати на чиюсь критику, лякатися тих чи інших подій, які ще не відбулися. Така поведінка властива майже всім людям, головне на цьому «не застрявати».

- Тобто, звичайна тривожність притаманна усім?

- Так, вона піддається самостійному коригуванню і всі люди без винятку можуть регулювати свою поведінку і свої стани. Головне – навчитися керувати собою.

- Значить, існують спеціальні методи саморегуляції поведінки?

- Наявні методи саморегуляції психічного стану можна розділити на дві групи: природні прийоми і способи психічної саморегуляції. Природні прийоми засновані на використанні людиною тих можливостей, які вона має «під рукою». По суті, ці методи пов'язані з розумним плануванням режиму своєї праці і відпочинку, із застосуванням фізичних навантажень (від піших прогулянок до занять різними видами спорту); води (плавання в басейні, різних водних процедур – ванна, душ, баня, сауна); захоплень, які допомагають розслабитися і отримати задоволення; відпочинку в колі сім'ї та друзів (спілкування з маленькими дітьми, спілкування із спокійними і оптимістичними людьми, прогулянки з тваринами).

- А якщо це не допомагає?

- Існують різні способи психічної саморегуляції, розроблені в практичній психології. Це методи, що дозволяють людині «скидати» внутрішнє напруження і заспокоюватися. Наприклад, простими та ефективними є психотехнічні вправи «Настрій» та «Мета-позиція».

Пропоную й Вам намалювати свій настрій.Сядьте за стіл і візьміть кольорові олівці чи фломастери. Перед Вами – чистий аркуш паперу. Намалюйте будь-який сюжет – лінії, кольорові плями, фігури. Важливо при цьому зануритися в свої переживання, вибрати колір і провести лінії так, як Вам більше хочеться, у повній відповідності з вашим настроєм. Уявіть, що Ви переносите своє занепокоєння і тривогу на аркуш паперу. Малюйте доти, поки не заповниться весь простір листа, і Ви не відчуєте заспокоєння. Ваш час зараз не обмежений: малюйте стільки, скільки Вам потрібно. Потім переверніть аркуш і напишіть кілька слів, що відображають ваш настрій. Довго не міркуйте, необхідно, щоб ваші слова виникали вільно, без спеціального контролю з вашого боку.

Після того, як Ви намалювали свій настрій і переклали його в слова, із задоволенням емоційно розірвіть листок і викинете його в смітник. Все! Тепер Ви позбулися свого напруженого стану! Ваша напруга перейшла в малюнок і вже зникла, як цей неприємний для Вас малюнок.

Раджу також випробувати «мета-позицію».Для цього уявіть собі, що Ви бачите себе і все, що відбувається, наче з боку, ніби дивитеся про себе фільм. Встановіть зручну для Вас дистанцію. Відчуйте себе спостерігачем, далеким і водночас зацікавленим усім тим, що відбувається. Спокійно розглядайте, що відбувається як зовнішнє явище. Встановлена дистанція надає послугу: Ви починаєте бачити, як і що робите, не перетворюючись на те, що Ви бачите. Ви можете спостерігати за своїми емоціями гніву, але не давати підстав цього гніву. Головне – не «втягнутися» у ситуацію знову. Робіть все, що необхідно, для підтримки дистанції: уявіть перед собою скляний бар'єр, відсуньтеся на більшу відстань, підніміться над ситуацією і дивіться на неї зверху. Ви можете розслабитися і з цією новою перспективою зважити все більш розсудливо. Більшість з нас знаходить найкращі рішення, залишаючи всі емоції у стороні. Тепер Ви дивитесь на зовнішні обставини як глядач, мовчазний свідок, який відійшов на хвилину, щоб оцінити ситуацію. Вир подій більше не кружляє Вас немов пробку в стрімкому, бурхливому потоці. Оцініть ситуацію і прийміть рішення про подальші дії: як Вам слід себе вести оптимальним чином; який ресурс для цього потрібен; де Ви його може взяти прямо зараз.

- Дякуємо, Світлано Миколаївно за поради і що б Ви побажали нашим читачам наостанок?

- На жаль, життя час від часу випробовує кризами, стресами і трагедіями кожного з нас. І щоб не втратити у ній відчуття стабільного змісту, нам потрібно відшукати точку опори. Незважаючи і всупереч почуттю тривоги і сильним емоційним переживанням хочеться вірити, що кожен педагог вийде із складних випробувань ще сильнішим, зможе по-новому поглянути на навколишній світ і навіть чогось навчитися!

Викладачі ж кафедри психології нашого інституту завжди готові прийти на допомогу, і з цією метою, думаю, варто започаткувати на сайті сторінку з робочою назвою «Думка психолога»

Блогът Click here очаквайте скоро..

Full premium Here download theme for CMS

Bookmaker Bet365.gr The best odds.

Офіційні посилання

president  komitet  sumyoda  monua  zno-kharkiv  1545