ЛІНГВОСЕТ «ГОВОРІМО УКРАЇНСЬКОЮ!»
Тарас Григорович Шевченко… Волею історії він ототожнений з Україною і разом з буттям рідної держави продовжується в кожному поколінні. Для багатьох українців творчість Тараса Шевченка – явище велике й вічне, невичерпне й нескінченне джерело мудрості, пізнання. Безсмертні твори Кобзаря дають змогу нам поринути в часи різних історичних подій, замилуватися красою поетичного слова пророка. А деякі слова привертають особливу увагу. Саме таким є «перебендя».
ПЕРЕБЕ́НДЯ.
- Вередлива, капризна, перебірлива людина; вередун. Капризує наш перебендя (з переказу).
- Людина, що вміє весело, дотепно що-небудь розповісти, проспівати і т. ін. Словник української мови у 20 томах. Уперше [Леся] слухала від сліпого кобзаря пісню про Кармеля і жандарма, що гримав тоді на старого. Тепер вона вже знає, за що погрожував жандарм запроторити перебендю в холодну.
А ще рідне, тепле слово «перебендя», яке інколи ми чули в дитинстві «живе» у творчості Тараса Шевченка, зокрема вірші, написаному орієнтовно 1839 року, уперше надрукованому в «Кобзарі» 1840 з присвятою Євгену Гребінці.
