Щороку, 22 січня у день проголошення Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, Україна відзначає – День Соборності України. Офіційно в Україні свято встановлено Указом Президента України від 13.11.2014 № 871/2014 «Про День Соборності України».

Уперше відзначення Дня Соборності відбулося 22 січня 1939 року в Карпатській Україні у м. Хуст. У цей день закарпатці нагадали про волю українців, висловлену на з’їзді Всенародних зборів у Хусті 21 січня 1919 року, – про приєднання Закарпаття до Української Народної Республіки. Це була не просто маніфестація, а найбільша за  20 років перебування краю у складі Чехословаччини, демонстрація українців, у якій взяли участь понад 30 тис. осіб.

У 71-у річницю Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки (22 січня 1990 року) в Україні відбулася одна з найбільших у Центральній і Східній Європі масових акцій – «живий ланцюг», як символ єдності східних і західних земель України та знак ушанування подій Української революції. Більше мільйона людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Києва до Львова. Акція стала одним зі свідчень того, що українці подолали страх перед комуністичним режимом і готові протистояти політиці комуністичної партії. 33 роки тому  ця подія стала провісником падіння СРСР і відновлення незалежної України.

«Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України – Галичина, Буковина, Закарпаття і Придніпрянська Україна – в одну Велику Україну…

Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави на добро і щастя українського народу».

(З  Акту Директорії про з’єднання всіх українських земель, 22 січня 1919 р.,   м. Київ)

Український історичний календар 22 січня містить дві знаменні події: проголошення 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради незалежності Української Народної Республіки та рівно через рік (1919 р.) – Універсалом Директорії Української Народної Республіки – об’єднання УНР і ЗУНР в одну єдину суверенну державу.

IV Універсал Української Центральної Ради став логічним завершенням складного розвитку українського визвольного руху доби революції, який розпочався в березні 1917 року й упродовж одного року пройшов еволюцію від культурницьких вимог, ідей політичної автономії та федерації до усвідомлення необхідності власної незалежної держави. Водночас, на проголошення незалежності лідерами Української Центральної Ради значний вплив справили зовнішні обставини – відбиття збройної агресії більшовицької Росії, а також переговори в Брест-Литовську про мирний договір Української Народної Республіки з країнами Четвертного союзу. «Раз армії нема, а треба боронити Україну, то єдиний вихід – проголошення незалежності України, що дасть можливість стати твердо на міжнародній арені і приступити до організації нової фізичної сили», – відзначав під час засідання українського уряду 26 грудня 1918 року «соціаліст-революціонер» Микита Шаповал.

Проголошенню IV Універсалу передував виступ голови Української Центральної Ради Михайла Грушевського: «Високі збори!.. Народ наш прагне миру. І Українська Центральна Рада доложила всіх зусиль, щоб дати мир негайно. Але петроградське правительство, Совіт народніх комісарів, оголошує нову «священну війну», а з другого боку, це правительство насилає своє військо, червоногвардійців та більшовиків на Україну і веде з нами братовбивчу війну. Щоб дати нашому керівництву змогу довести справу миру до кінця і захистити від усяких замахів нашу країну, Українська Центральна Рада постановила не відкладати до Установчих зборів ті справи і в цій цілі Українська Рада вже з 9 січня відбувала перманентне, безперервне засідання аж до цього часу і постановила важну річ – видати оцей Універсал». Документ містив чотири головні напрями: проголошення самостійності Української Народної Республіки; доручення Раді Народних Міністрів укласти мир з Центральними державами; оповіщення оборонної війни з більшовицькою Росією; декларування основ внутрішнього соціально-економічного будівництва й окреслення заходів для припинення війни з Центральними державами. Текст IV Універсалу був датований 9 (22) січня 1918 року.

Голосували за історичний для України документ поіменно. Із 49 членів Ради, що брали участь у ньому, «за» було 39, «проти» – 4, «утрималось» – 6 осіб.

Так, уперше в XX столітті Україна проголошувалася незалежною суверенною державою.

Революційні події в Наддніпрянській Україні та проголошення української державності сприяли піднесенню національного руху і в підавстрійській Галичині. Так, у листопаді 1918 року, у Львові, було проголошенню Західноукраїнську Народну Республіку. 11 листопада 1918 pоку у Львові Українською Національною Радою був створений виконавчий орган влади (уряд) – Державний секретаріат. Його головою став К. Левицький, членами – В. Панейко, Л. Цегельський, Д. Виговський, С. Голубович та ін. 13 листопада 1918 року, Українською Національною Радою був затверджений тимчасовий Основний Закон, відповідно до якого за створеною Українською державою закріплювалася назва Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР), визначалися її кордони, герб і прапор. Президентом ЗУНР було обрано Є. Петрушевича, главою уряду – Державного секретаріату, залишився К. Левицький.

Лідери ЗУНР ініціювали переговори про об’єднання Наддніпрянської України з Наддністрянською. На зустріч спочатку з гетьманом Павлом Скоропадським, а потім з урядом Директорії до Києва вирушила галицька делегація. Наслідком зустрічі стало підписання 1 грудня 1918 року у Фастові «передвступного» договору між УНР і ЗУНР про злуку обох республік в одну велику державу. А вже 3 січня 1919 року Українська національна рада Західноукраїнської Народної Республіки у Станіславові (нині – Івано-Франківськ) ратифікувала цей договір і прийняла ухвалу про наступне об’єднання двох частин України в одну державу. Для продовження переговорів з урядом Української Народної Республіки було сформувано делегацію у складі 65 осіб, яку очолював Лев Бачинський.

22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка». Наступного дня Акт злуки майже одностайно був ратифікований Трудовим конгресом України.

За Законом «Про форму влади на Україні» від 28 січня 1919 року голова Української національної ради ЗУНР Євген Петрушевич мав увійти до складу Директорії УНР. ЗУНР отримала нову назву Західна область Української Народної Республіки (далі – ЗОУНР). Їй гарантувалася територіальна автономія. Гербом ЗОУНР став тризуб замість лева. Державного секретаря закордонних справ ЗОУНР Лонгина  Цегельського призначили першим заступником міністра закордонних справ УНР. Остаточно врегулювати всі питання, пов’язані зі створенням єдиної української держави, повинні були спільні Установчі збори. Утім, завершити цей процес завадила окупація українських земель.

Акт злуки 22 січня 1919 року увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття.

Після проголошення об’єднання УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року питання єдності української нації в українській політичній думці вже ніколи не ставилося під сумнів. Сам факт проголошення об’єднання ЗУНР і УНР мав велике морально-політичне значення, що підтвердив прагнення українського народу жити в незалежній і соборній Українській державі.

Упродовж багатьох десятиліть Акт злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року залишається символом віри, боротьби за незалежну та соборну українську державу.

З метою донесення до учнів ідеї соборності, єдності та суверенності держави – головної умови розвитку незалежної України; поглиблення знань учнів про події Української революції 1917-1921 років як важливого досвіду державотворення; формування та розвитку громадянської та національної самосвідомості учнів Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти  рекомендує:

• у початковій і середній школі розповідати про події Української революції 1917-1921 років, видатних державних діячів: Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Симона Петлюру, Євгена Петрушевича та інших, через зрозумілі приклади, уривки літератури, портрети державних діячів, архівні світлини, цікаві відео, презентації тощо. Під час розповіді варто звернути увагу учнів на утворення Української Центральної Ради, проголошення УНР і ЗУНР, підписання й історичне значення ІV Універсалу Центральної Ради, урочисте проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР. Окрім того, рекомендуємо  організувати онлайн-виставки малюнків: «Україна – рідний дім», «Моя вишнева Україна», «Країна майбутнього очима дітей».

У старшій школі рекомендуємо акцентувати увагу на військово-політичній і культурно-просвітницькій діяльності легіону Українських Січових Стрільців як збройної формації, яка сприяла об’єднанню українських земель в єдину державу; проблемі єдності української держави на різних етапах її розвитку, соборності як умови незалежності та суверенності; історичному значенні проголошення незалежності УНР та Акта злуки УНР і ЗУНР.

Окрім того, для учнів 9-11 класів, Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти рекомендує до Дня Соборності провести такі заходи:

• інформаційні години: «Злилися воєдино однині…», «Твоєю силою, волею, словом...», «Незалежність починається з тебе»;
• «круглі столи»: «Разом з власної волі з 1919-го», «Українська революція та перша незалежність»;
• флешмоби: «Ланцюг Єднання», «Теплота наших рук і сердець єднає мости українських душ в усьому світі»;
• віртуальні екскурсії: «Соборність – це єдність і злагода», «Україна понад усе»;
• перегляд документальних фільмів: «Палаюча зима: боротьба України за свободу» (https://klio.dp.ua/Home/View/48), «Закарпаття у складі України» (https://www.youtube.com/watch?v=5fN4EyWmlZs&t=3s), «Живий ланцюг: Львів- Київ» https://www.youtube.com/watch?v=u1WOUj5LGHU

Учням 10-11 класів варто запропонувати розробити власні проєкти, наприклад: підготувати відеоролик: уявивши себе журналістами, які мають дати короткий репортаж з місяця подій (проголошення злуки 22 січня 1919 року на Софіївській площі); провести ток-шоу, де за допомогою дискусії та диспуту, учні зможуть дати оцінку діяльності історичних персоналій, визначити позитивні та негативні моменти; підготувати «Телеміст єдності».

Під час проведення тематичних заходів Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти рекомендує використовувати інтернет-джерела: 

• День в історії. День соборності України. URL:

https://www.youtube.com/watch?v=LliVrHbgMvA

• Злука. День соборності України (з циклу Перемоги України). URL:

 https://www.youtube.com/watch?v=ejPrdRSVnTE

• Акт Злуки – від Соборності до краху держави // Історія без міфів. URL: https://www.youtube.com/watch?v=pATGCNPRzjU
• «ЗУНР. Акт Злуки». URL: https://www.youtube.com/watch?v=s-ffVu7JiVc
• «Злука УНР та ЗУНР: передумови та наслідки». URL:

https://www.youtube.com/watch?v=DlGf1I0D-7A

https://www.youtube.com/watch?v=0mp-54IxBhc

https://www.youtube.com/watch?v=tof7-6hq4oQ

Блогът Click here очаквайте скоро..

Full premium Here download theme for CMS

Bookmaker Bet365.gr The best odds.