29 СІЧНЯ – ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ
Коли стають до зброї діти, народ цей не перемогти...
«На Аскольдовій могилі український цвіт...»… у бою під Крутами полягли київські студенти й учні, що 1918-го стали на захист незалежності своєї Вітчизни. Потяги, проходячи повз цю маленьку станцію, стишують хід, а в день, коли сталася трагедія, тривожно сигналять... Немов будять приспану й присипану порохом забуття нашу пам'ять про тих, хто поклав голову в цих полях, захищаючи незалежність молодої Української держави. Передчасно зів’ялий цвіт, юні романтики...
Українські Фермопіли. Їх часто порівнюють зі спартанцями, котрі до загину боролися за свободу, захищаючи Фермопіли від перських завойовників. Їх також було небагато, тільки триста. А на захист Києва від більшовицької навали вийшла студентська юнь. Багато хто вперше взяв до рук зброю.
{youtube}0aXt3OnMn7M|450|300|0{/youtube}
Бій під Крутами – бій 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції поблизу селища Крути за 130 кілометрів на північний-схід від Києва. Бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ми київськими студентами, що захищали підступи до Києва. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, але у свідомості багатьох, особливого значення набув завдяки героїзму української молоді, яка загинула в нерівному бою біля Крут.
На похороні у Києві на Аскольдовій могилі Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинку вірш з назвою «Пам’яті тридцяти».
Згадаймо молодих людей, які мріяли та боролися за сильну Українську державу. Їхній подвиг – це наші святощі, єдині й нероздільні для всіх, хто живе на українській землі. Повертаймося до своїх основ і вчімося після всіх минулих випробувань жити як одна велика й сучасна нація, що має власну історію, поважає себе та здатна досягати найвищих цілей.
