 |
Фольклорні та літературні традиції Сумського регіону: інноваційні підходи збереження духовної і мистецької спадщини
КОНЦЕПЦІЯ ПРОЕКТУ
Сумщинознавство є оригінальною складовою національного топосу в системі соціальних і духовних координат українського буття. Ця своєрідність (а заразом й універсальність) постала із:
- порубіжного і помежового статусу української культури сумських земель (між державами, етносами, цивілізаціями, геокультурами, мовами і т.д.);
- єдності і строкатості регіонів Сумщини (історичних, етнографічних, соціально-економічних, соціо-, діалектомовних);
- динамічної взаємодії сіверянських, слобідських, середньо- наддніпрянських хронотопів з їх психологічно-ментальними, духовними, соціальними і культурно-мистецькими контекстами.
Європейська традиція життя в пограниччі формувала людину характерну, рішучу, мужню, що не боялася ризикувати і брати відповідальність на себе. Наявність вибору, зумовлена геокультурними чинниками, постійно живила мрію про волю і самодостатність особистості, зберігала пам'ять про моральність поєднання хліборобського/селянського світу з диктатом суспільного закону і звичаєвим правом. Рух серця людини вгору /до Бога/і вперед /до волі/ наснажував життєвий порив, акумулював в конкретній людині енергію роду. Невипадково, що два відродження України (романтичне у ХІХ і модерністське у ХХ століттях/ поставали саме в нашому регіоні. Закономірно, що саме із хліборобської цивілізації постійно займає передній рубіж когорта сильних духом і щедрих талантом осіб, які виступають на захист природного ареалу існування своїх батьків, їхніх звичаїв, культури, тим самим розгортаючи конфлікти між Людиною і Системою, а в ХХ столітті – з Тоталітарною системою, а в ХХІ столітті – з космополітично-лібералізованою.
Прихильність до традиції не протистоїть ідеям європоцентричного уявлення прогресу. Донкіхотівська постнародницька позиція виглядає моральнішою щодо матері-біологічної, матері-землі, матері-вітчизни, зберігаючи у герметизованому вигляді можливість інакшості як іншого вибору й іншого способу буття людини.
Важлива проблема сучасного системного і несфальшованого імперськими міфами осмислення української мистецької спадщини, а фольклору й літератури особливо, саме в тому й полягає, що ця земля / Україна, і наш регіон зокрема з їх традиційним селянським/ , є однією з тих точок високої напруги, де архаїчна селянськість до останнього чіпляється за життя, зберігаючи потенційну можливість іншорозвитку, можливість іншого вибору для людини й суспільства.
В освітніх закладах Сумщини накопичені значні поклади популяризації віхових надбань українського фольклору та красного письменства. Шкільні народознавчі, фольклорно-етнографічні, літературні музейні кімнати і світлиці стали центром естетичного виховання учнівської юні, джерелами плекання молодих талантів. Музеї, кімнати, світлиці, арт-салони і змістом експонатів, і формами роботи вважаються багатофункціональними і перспективними . Однак замкненість інформаційного простору, в яких діють ці творчо-виховні осідки, не дозволяє їм розширювати змістову мережу, застосовувати інноваційні ресурси, модернізувати формат діяльності та оптимально застосувати спільний творчий банк.
Мета і задачі проекту наступні:
- Сприяти формуванню інформаційної мережі, яку складуть шкільні літературні музеї, музейні кімнати, світлиці, мистецькі майданчики;
- Знайомити педагогічну і просвітницьку спільноту Сумщини та країни з надбаннями і діяльністю науково-просвітницьких осередків, що виникли і діють у форматах народного музею Лесі Українки в Косівщинській школі , шкільної літературно-музейної кімнати Миколи Хвильового в Тростянці, літературно-меморіального музею Б.Антоненка-Давидовича в Охтирській гімназії, літературного музею Остапа Вишні в Груні на Охтирщині, літературно-музейної кімнати О.Олеся в Білопіллі та інших;
- Пополяризувати за допомогою Інтернетможливостей Сумського ОІППО літературно-мистецькі заходи /свята, конкурси, читання, турніри тощо/ , спрямовані на збереження і розвиток духовних традицій Сумщини;
- Допомагати вчителям-модераторам шкільних літературних музейних кімнат задіяти Інтернет-ресурси для перекладу мономови текстів шкільних освітніх, просвітницьких, виховних проектів /музейних кімнат, екскурсій, експедицій, акцій/ на:
- Інномову (російсько-, англомовні компоненти презентаційного проекту);
- Макромову відкритого інформаційного простору з вільним (прямим і зворотнім) зв’язком між учасниками шкільних творчих майстерень і їхніми колегами та реципієнтами.
|
